Буддизм – це сукупність методів, які допомагають розкрити весь наш людський потенціал завдяки розумінню істинної природи реальності.
Буддизм був заснований в Індії 2500 років тому Сіддгартхою Ґаутамою, більш відомим як Будда. Його вчення поширилось усією Азією і зараз є четвертою за величиною релігією у світі. Більшу частину життя Будда навчав своїм власним методам просвітлення, допомагаючи іншим також стати просвітленими буддами. Він зрозумів, що, хоча всі люди однаково мають здатність досягти стану будди, всі вони також сильно відрізняються за своїми уподобаннями, інтересами й талантами. З огляду на це, він навчав найрізноманітнішим методам, які допомагають подолати обмеження та розкрити людський потенціал.
У кожній культурі, яка прийняла буддизм, робився акцент на різних його аспектах. Однак, хоча й існує багато форм буддизму, всі вони мають спільну основу.
Основна буддійського вчення – Чотири благородні істини
Основне вчення Будди відоме під назвою Чотири благородні істини. Це чотири факти, істинність яких бачать високореалізовані істоти.
Перша благородна істина: істинні проблеми
Хоча в житті є багато радощів, кожна істота – найменша комаха, безхатченко та мільярдер – стикається з проблемами. Між народженням і смертю ми старіємо, хворіємо, помирають наші близькі. Ми переживаємо розчарування і невдоволення, коли не отримуємо бажаного або стикаючись із тим, чого не хочемо.
Друга благородна істина: істинна причина проблем
Наші проблеми виникають через цілу низку причин і умов, але Будда казав, що основною причиною є наше власне нерозуміння реальності. Воно полягає в тому, що наш ум проєктує неможливі способи існування на себе, на всіх і на все навколо.
Третя благородна істина: істинне припинення проблем
Будда побачив, що можна позбутися всіх наших проблем, усунувши їхню причину – наше власне невігластво, і більше ніколи стикатися з ними знову.
Четверта благородна істина: істинний шлях ума
Проблеми припиняються, коли ми усуваємо невігластво з допомогою правильного розуміння реальності. Для цього потрібно усвідомити, що всі ми взаємопов'язані та взаємозалежні. На цій основі ми розвиваємо любов і співчуття однаковою мірою до всіх живих істот. Коли ми позбудемося хибних уявлень про те, як ми та інші існуємо, ми зможемо приносити користь як собі, так і іншим.
Три рівні буддійського вчення
Далай-лама говорить про три рівні буддизму:
- Буддійська наука про ум: як із точки зору суб'єктивного досвіду працюють емоції, наше сприйняття та мислення.
- Буддійська філософія: етика й логіка, а також буддійське розуміння реальності.
- Буддійська релігія: карма, ритуали й молитви, віра в минулі й майбутні життя.
Буддійська наука доповнює сучасну нейронауку, надаючи розгорнуту мапу різних когнітивних функцій ума: від чуттєвого сприйняття, концентрації, уваги, усвідомлення і пам'яті до наших позитивних та негативних емоцій. Зміцнюючи позитивні нейронні мережі, ми можемо посилити конструктивні якості нашого ума.
У буддизмі ми більше спираємося на дослідження, ніж на віру. Тому наукові відкриття є дуже корисними для буддизму. – Далай-лама XIV
На фізичному рівні буддійська наука також включає в себе розвинуту медичну систему, яка пропонує методи лікування багатьох хвороб. Що стосується зовнішнього світу, в буддизмі проводиться детальний аналіз матерії та енергії, що має багато спільного з квантовою фізикою. Буддійська наука також висвітлює теми походження, існування та кінця всесвіту, стверджуючи, що нашому всесвіту передував нескінченний ряд всесвітів, який не має початку.
Буддійська філософія розглядає такі питання, як взаємозалежність, відносність і причинно-наслідкові звʼязки. Вона представляє собою добре деталізовану логічну систему, засновану на дебатах та теорії множин, яка допомагає нам зрозуміти хибні проєкції нашого ума.
Буддійська етика ґрунтується на розпізнаванні того, що є корисним та шкідливим, як для нас, так і для інших.
Незалежно від того, віруючі ми чи агностики, віримо в Бога чи карму, кожен може дотримуватися принципів етики. – Далай-лама XIV
Буддійська етика передбачає визнання та культивування основних людських цінностей, таких як доброта, чесність, щедрість і терпіння в поєднанні з рішучим наміром не завдавати шкоди іншим.
Буддійська релігія розглядає такі теми, як карма, минулі та майбутні життя, механізм переродження, звільнення від переродження та досягнення просвітлення. Вона включає такі практики, як начитування мантр, медитації та молитви. У буддизмі немає єдиної священної книги, на кшталт "Біблії буддизму", однак кожна традиція має свої власні тексти, що ґрунтуються на основному вченні.
Люди можуть молитися будь-де й будь-коли, хоча багато хто воліє робити це в храмах або перед святинями у себе вдома. Метою буддійської молитви є не здійснення бажань, а пробудження власної внутрішньої сили, мудрості та співчуття.
У буддизмі немає правил щодо харчування, але більшість майстрів заохочують учнів дотримуватися вегетаріанства, наскільки це можливо. Будда також наставляв своїх послідовників не вживати алкоголь і наркотики. Буддійська практика спрямована на розвиток усвідомленості та самодисципліни, які ми зазвичай втрачаємо, коли напиваємося або ловимо кайф.
У буддизмі є давня монаша традиція: монахи та монахині дотримуються сотень обітниць, включаючи повну цнотливість. Вони голять голови, носять ряси й живуть у монаших спільнотах, де присвячують своє життя навчанню, медитації, молитвам і проведенню церемоній для мирян. Сьогодні багато мирян вивчають буддизм і практикують медитацію в буддійських центрах.
Буддизм відкритий для всіх
Будда був такою ж людиною, як ми. Він побачив реальність того, як ми насправді існуємо, подолав усі свої недоліки й реалізував весь свій потенціал; у буддизмі ми називаємо це "просвітленням". Будда не міг просто змахнути рукою і зробити так, щоб усі наші проблеми зникли. Замість того він показав нам шлях, яким ми можемо йти, щоб звільнитися від життєвих проблем і розвинути найкращі якості нашого ума – любов, співчуття, щедрість, мудрість і багато інших.
Вчення про те, як розвинути ці якості, є відкритим для всіх – незалежно від культурного походження чи релігії. Буддизм не передбачає віри в Бога чи богів, а просто закликає нас перевіряти вчення так, ніби ми купуємо справді коштовну річ. У такий спосіб ми підходимо до суті вчення Будди – етики, співчуття та мудрості. Ми свідомо утримуємося від шкідливих дій і активно здійснюємо позитивні: корисні для нас та інших. Це може призвести лише до того, що однаково бажає кожен із нас: щастя і благополуччя.