Досягти просвітлення означає стати буддою. Це вершина людського розвитку, повне розкриття нашого потенціалу й кінцева мета буддизму. І кожна людина на землі може досягти цього.
Зараз ми не є буддами – навпаки, наше життя сповнене проблем, постійних злетів і падінь. Ми застрягли в цій ситуації, тому що наш ум автоматично створює безглузді проєкції про все навколо, а ми дійсно віримо в їхню реальність. Нам здається, що наші дії принесуть нам справжнє щастя, але в підсумку все одно страждаємо.
Зазвичай ми робимо те, що хочемо, не замислюючись, як це може вплинути на інших. Ми відчуваємо себе центром всесвіту – єдиним, хто має значення. Але це не відповідає дійсності: таке мислення є егоїстичним і приносить нещастя нам та іншим. Щоб стати просвітленим, потрібно спочатку:
- зрозуміти наслідки нашої поведінки для себе та інших, а отже, утримуватися від деструктивних дій;
- усвідомити, як усе існує насправді, і більше не дозволяти нашим проєкціям дурити нас.
Коли ми перестанемо вірити в проєкції, що створює наш ум, то перестануть виникати й турбуючі емоції, що ґрунтуються на наших хибних уявленнях: такі як гнів, ненависть, жадібність і заздрість. Ми більше ніколи не будемо діяти компульсивно під впливом цих негативних емоцій. Щоб цього досягти, нам потрібні:
- етична самодисципліна, яка дає силу утримуватися від нерозумної поведінки;
- концентрація, щоб уникати відволікання та притупленості;
- мудрість, щоб розрізняти корисне та шкідливе, істинне та помилкове;
- емоційна рівновага, що виникає завдяки культивуванню позитивних якостей, таких як любов і співчуття.
Але навіть якщо ми зможемо заспокоїти ум, цього недостатньо. Ми все одно не будемо бачити взаємозалежності та взаємопов'язаності абсолютно всіх явищ та істот. А отже, ми ніколи не будемо до кінця впевнені у тому, як найкраще допомагати іншим.
Щоб цього досягти, нам потрібно стати повністю просвітленими істотати (буддами). Коли наш ум взагалі не створює проєкцій, то ми чітко бачимо взаємозалежність усього, що існує, і тому точно знаємо, як допомогти іншим. Водночас наші тіла мають необмежену енергію, ми можемо бездоганно спілкуватися з усіма, а наш ум розуміє абсолютно все. Наша любов, співчуття і турбота про кожну істоту настільки сильні, наче кожна істота є нашою єдиною та улюбленою дитиною. Ми допомагаємо іншим, натомість не очікуючи нічого від них. Коли ми просвітлені, то ніколи не втрачаємо терпіння, ніколи не сердимося, не чіпляємося за людей та ніколи не ігноруємо інших через надмірну зайнятість або втому.
Коли ми стаємо просвітленими, то стаємо всезнаючими, але не всемогутніми. Ми не можемо позбавити інших від страждань, але можемо вказати їм шлях, навчати їх та бути для них живим прикладом. Щоби пройти весь шлях до просвітлення ми маємо:
- накопичити величезний запас позитивної сили, для цього самовіддано допомагаючи іншим, наскільки це можливо;
- працювати над там, щоб краще розуміти реальність та перестати створювати безглузді проєкції.
Ми маємо всі необхідні ресурси для того, щоби створити причини для просвітлення – це наше фізичне тіло та людський інтелект. Наші ум і серце за своєю природою подібні до неба: вони не забруднені емоційною плутатиною і турбуючими думками. Усе, що нам потрібно зробити, це вдосконалювати ум та серце, щоби повністю розкрити їхній потенціал.
Просвітлення може здаватися дуже складною, майже недосяжною метою. Але ніхто й не стверджував, що це легко! Однак прагнення до цієї мети надає нашому життю неймовірного сенсу. А усвідомлення взаємозв'язку з усіма істотами оберігає нас від депресії та тривоги. Шлях до просвітлення – це найбільша пригода, яка тільки може бути. І від цього наше життя набуває повноти.