Деякі з найдавніших літературних пам'яток людської цивілізації, що збереглися до наших часів, являють собою молитви: від шумерських храмових гімнів до давньоєгипетських заклинань до богів. Сьогодні всі основні світові релігії також мають певні елементи молитви. Християни, мусульмани та іудеї моляться Богу, а індуїсти можуть обирати з багатьох богів, до кого їм звертатися у своїх молитвах. На перший погляд, буддизм нічим не відрізняється. Якщо ви відвідаєте храм чи монастир майже в будь-якій буддійській країні, то побачите натовпи людей, які склавши долоні промовляють слова перед статуями Будди. А той, хто знайомий із тибетським буддизмом, знає, що у нас речі, які перекладачі називають молитовними вервицями, молитовними барабанами та молитовними прапорцями.
У акті молитви є три складові: людина, яка молиться, об'єкт, до якого моляться, і те, заради чого проводять молитву. Отже, питання молитви в буддизмі є досить складним. Зрештою, в нетеїстичній релігії, де немає Бога-творця, кому і навіщо моляться буддисти? Якщо немає кому дарувати нам благословення, то в чому сенс молитви? Для буддистів головне питання: "Чи може хтось інший усунути наші страждання і проблеми?"
Просто молитися про зміни недостатньо. Потрібно діяти. – Його Святість Далай-лама XIV
Будда казав, що ніхто, навіть сам Будда з усією його мудрістю і здібностями, не може вирішити всі наші проблеми замість нас. Це просто неможливо. Ми самі повинні брати на себе відповідальність за це. Якщо ми не хочемо проблем і страждань, то повинні уникати їхніх причин. Якщо ми хочемо бути щасливими, ми самі повинні створювати причини для щастя. З буддійської точки зору, ми можемо досягти цього, дотримуючись чистої моралі та етики. Тільки від нас залежить, чи зможемо ми змінити свою поведінку і ставлення до речей, щоб створити таке життя, якого ми хочемо.
Кому моляться буддисти?
Про що просять люди і до кого вони звертаються, коли вони вклоняються статуям, підносять пахощі в храмах і читають молитви? Хоча є люди, які думають: "Буддо Шак'ямуні, будь ласка, нехай у мене буде Мерседес!" або "Буддо Медицини, будь ласка, вилікуй мою хворобу", більшість буддійських вчителів скажуть, що такі молитви, швидше за все, не принесуть користі.
Натомість у буддизмі, коли ми молимося буддам і бодгісаттвам, то просимо їх дати нам натхнення і сили працювати над собою, щоби ми могли самі створити причини для щастя та приносити користь іншим, наскільки це можливо. Нічого надприродного не відбувається: будди не дарують нам якісь особливі сили за змахом чарівної палички. Однак, думаючи про будд, ми сприймаємо їх як взірці для наслідування та сповнюємося впевненості: "Я зможу це зробити!"
Буддійська молитовна практика, така як читання сутр, повторення мантр, а також візуалізація божеств, полягає у встановленні зв'язку з нашою внутрішньою здатністю до розвитку конструктивних емоцій, таких як співчуття, ентузіазм, терпіння тощо, а також у спонуканні нас до конструктивних дій, спрямованих на допомогу іншим.
Семичасна молитва
Семичасна молитва – це відома практика, яка містить у собі суть усього буддійського шляху. Вона складається з семи частин, кожна з яких має певну мету:
(1) Вклоняюсь всім буддам, що є прикрасою трьох часів, Дгармі та Найвищому Зібранню. Стількома тілами, скільки атомів у світі, вклоняюсь я.
(2) Як Манджушрі та інші робили офіри тобі, Переможцю, так і я роблю офіри вам, Татхаґатам, і вашим духовним нащадкам.
(3) Протягом нескінченного сансаричного існування, в цьому та інших життях, я мимоволі здійснював негативні вчинки або змушував інших здійснювати їх, а потім, пригнічений оманою наївності, радів їм. Що б я не наробив – я відкрито і щиросердно визнаю свої помилки перед вами, мої Захисники.
(4) Із втіхою я співрадію океану позитивної сили від того, що ви розвинули цілі бодгічітти, щоб принести радість кожній обмеженій істоті, та вашим вчинкам, які допомагають всім істотам.
(5) Склавши долоні, я благаю вас, будди всіх напрямків: "Будь ласка, осяйте світочем Дгарми всіх обмежених істот, що страждають і блукають у темряві".
(6) Склавши долоні, я благаю Тебе, Переможцю, що вийшов за межі смутку: я прошу Тебе, залишайся на незліченні віки, щоб не залишити в сліпоті цих блукаючих істот.
(7) Завдяки всій позитивній силі, яку я накопичив цими діями і попередніми, нехай я позбавлю від страждань всіх обмежених істот.
- Перша частина молитви – це простирання. Ми вклоняємося буддам на знак поваги до якостей, які вони уособлюють: співчуття, любові та мудрості. Простираючись, ми опускаємо найвищу частину нашого тіла – голову – на землю, що також допомагає нам подолати гордість і розвинути смирення.
- Потім ми робимо офіри. Більшість буддистів офірують чаші з водою, але сам предмет не дуже важливий. Важливою є мотивація дарування: ми даруємо наш час, зусилля, енергію, а також наше майно. Це допомагає нам подолати прив'язаність.
- По-третє, ми визнаємо свої недоліки і помилки. Можливо, іноді ми ліниві чи егоїстичні, а іноді діємо дуже деструктивно. Ми визнаємо це, шкодуємо про це і рухаємося далі з твердою рішучістю намагатися не повторювати тих самих помилок. Це допомагає нам подолати вплив негативних кармічних імпульсів.
- Тоді ми радіємо. Ми згадуємо про все хороше, чого ми самі досягли, і про всі чудові конструктивні дії інших. Ми також думаємо про неймовірні вчинки будд. Це допомагає трансформувати заздрість.
- Далі ми просимо дарувати нам вчення, і це створює в нас сприйнятливий стан ума. Ми говоримо: "Ми хочемо вчитися, ми хочемо зробити щасливими себе та інших!"
- Ми просимо вчителів не залишати нас. У попередній частині ми відкрилися для вчення, і тепер ми хочемо, щоб вчителі не залишали нас і навчали, поки ми не досягнемо повного просвітлення.
- Нарешті ми доходимо до найважливішого етапу – присвяти. Ми присвячуємо усю позитивну силу, яку ми створили, щоб вона принесла користь нам і всім іншим істотам.
Як бачимо на прикладі цієї молитви, мета буддизму полягає не в тому, щоб якась істота з'явилася і врятувала нас від усіх наших проблем. Як то кажуть: "Можна підвести коня до води, але не можна змусити його пити воду". Іншими словами, будди вказують нам шлях, але ми самі маємо докласти зусиль, щоб подолати прив'язаність і невігластво, а також розвинути безмежний творчий потенціал, яким ми всі володіємо.
Висновок
Хоча на перший погляд буддизм має ритуальні атрибути та молитви, його ідея полягає не в тому, щоб просити якусь істоту про допомогу в нашому повсякденному житті. Будди і бодгісаттви є чудовими взірцями для наслідування, які показують шлях від точки, де ми знаходимося зараз, до повного просвітлення. Коли ми молимося буддам і бодгісаттвам, ми отримуємо від них натхнення і пробуджуємо наш власний внутрішній потенціал: безмежне співчуття, любов і мудрість – ті сили, які кожен має всередині.