Три Тренування

Незалежно від того, практикуємо ми три тренування для власної користі чи для користі інших, їх можна розглядати з двох точок зору. Ці два підходи пов'язані з відмінністю, яку підкреслює Далай-лама, виступаючи перед широкою аудиторією. Він говорить, що буддизм складається з трьох частин: буддійської науки, буддійської філософії та буддійської релігії.

Буддійська наука – це насамперед наука про ум і принципи його роботи, про наші емоції та про те, що Далай-лама називає ментальною та емоційною гігієною. Буддизм пропонує дуже докладний аналіз різних емоційних станів і того, як вони функціонують і поєднуються один з одним.

До буддійської науки також належать:

• Когнітивістика – вивчає роботу сприйняття, природу свідомості і включає різні методи тренування зосередження;
• Космогонія – представляє докладний аналіз появи, існування і руйнування Всесвіту;
• Наука про матерію – охоплює докладний аналіз матерії, енергії та субатомних часток;
• Медицина – досліджує, як енергія функціонує всередині тіла.

Кожен може з користю для себе вивчати ці теми, і сам Далай-лама часто обговорює їх з ученими.

Другий розділ, буддійська філософія, включає:

• Етику – обговорення основних людських цінностей, таких як доброта та щедрість, необов'язково пов'язаних із тією чи іншою релігією і корисних для кожного;
• Логіку і метафізику – докладне пояснення теорії множин, окремого і загального, якостей, характеристик тощо, а також того, як усі ці поняття складають єдину систему і те, як відбувається їхнє пізнання;
• Причинно-наслідковий зв'язок – докладний аналіз причинності, природи реальності і того, як наші проєкції викривляють реальність.

Знову ж таки, вивчати буддійську філософію можуть не тільки буддисти – вона може бути корисною для всіх.

Третій розділ, буддійська релігія, охоплює сферу буддійської практики і присвячений темам карми, перенародження, ритуальних практик, мантр тощо. Отже, вона призначена тільки для тих, хто слідує буддійським шляхом.

Три тренування можна пояснювати просто з погляду буддійської науки та філософії, роблячи їх доступними для всіх, або з погляду науки, філософії та релігії. Це відповідає поділу вчення на два розділи, які я називаю "Дгарма-лайт" (спрощена Дгарма) і "справжня Дгарма".

• Дгарма-лайт – практика методів буддійської науки і філософії заради покращення тільки цього життя.
• Справжня Дгарма – застосування трьох тренувань для досягнення трьох буддійських цілей: більш сприятливого перенародження, звільнення від перенароджень і просвітлення.

Зазвичай я говорю про Дгарму-лайт як про попередню сходинку перед справжньою Дгармою, тому що перед тим, як ми зможемо перейти до подальших духовних цілей, нам потрібно усвідомити необхідність підвищення якості свого звичайного життя. Буддійська наука і філософія необов'язково слугують попереднім кроком до буддійської релігії, тому можна розглянути, як за допомогою трьох тренувань поліпшити своє життя, незалежно від того, вважаємо ми це попередньою стадією перед початком буддійського шляху чи ні.

У буддійській філософії представлено загальну для буддійського мислення схему, яку зазвичай називають Чотири Благородні Істини. Їх можна також вважати чотирма фактами про наше життя, і ці факти наступні:

• Перший факт: ми бачимо, що стикаємося зі стражданнями і проблемами, і розуміємо, що життя важке.
• Другий факт: у цих проблем є причини.
• Третій факт: ці проблеми можна припинити. Ми не повинні мовчки миритися з ними – їх можна вирішити.
• Четвертий факт: ми можемо позбутися проблем, якщо усунемо їхню причину. Для цього ми йдемо шляхом розуміння, який надає поради про те, як краще діяти, говорити тощо.

Отже, якщо те, як ми говоримо або вчиняємо, приносить нам проблеми, це потрібно виправити. Три тренування, зокрема, потрібні нам, щоб позбутися причин проблем. Дуже корисно думати про три тренування саме так, бо нам стає зрозуміло, навіщо взагалі ми в них тренуємося. Якщо в нас виникають життєві проблеми, ми перевіряємо:

• Чи все гаразд із нашою етичною дисципліною, з тим, що ми робимо і говоримо?
• Чи є проблема з зосередженістю: можливо, ми геть розсіяні, або наші емоції в повному безладі?
• І особливо, чи правильно ми відрізняємо реальність від своїх шалених проєкцій?

Ми можемо застосовувати цей метод тільки до поточного життя або ж поширити його на проблеми, з якими можемо зіткнутися в майбутніх життях. На початковому рівні потрібно розглядати три тренування лише з погляду повсякденного життя: як вони можуть нам допомогти? Які з наших дій створюють проблеми? Як ці проблеми подолати?

З погляду буддійської філософії причина наших страждань у неусвідомленні. Зокрема, ми не усвідомлюємо два явища або помиляємося щодо них.

По-перше, ми не усвідомлюємо причинно-наслідковий зв'язок, насамперед у своїй поведінці. Якщо в нас виникають тривожні емоції, як-от гнів, жадібність, прив'язаність, гординя, ревнощі тощо, ми вчиняємо руйнівні дії. Ми злимося і кричимо на людей, ревнуємо і намагаємося заподіяти їм шкоду, прив'язуємося до людей і чіпляємося за них, і все це приносить нам проблеми. Оскільки ці емоції змушують нас діяти деструктивно, а точніше, самодеструктивно, в кінцевому результаті вони приносять нещастя.

Корисно розглянути визначення емоцій, що турбують. Це стани ума, через які, коли вони виникають, ми втрачаємо спокій та самовладання. Коли ми в гніві кричимо на інших, вони можуть і не засмутитися. Люди можуть не почути наших слів або посміятися й подумати, що ми недолугі. Але ми самі втрачаємо спокій ума і засмучуємося, що часто триває досить довго вже після того, як ми перестали кричати. Це неприємне відчуття. Крім того, втрачаючи самовладання, ми можемо наговорити речей, про які згодом можемо пошкодувати.

Ми діємо так, тому що:

• Насправді не розуміємо причинно-наслідкового зв'язку. Часто ми не розуміємо, що, якщо нашими діями керують турбуючі емоції, це принесе нещастя.
• Або ж ми помиляємося щодо причин і наслідків, розуміючи все хибно. Часто ми думаємо: "Якщо я накричу на нього, я почуватимуся краще", хоча насправді це не так. Або якщо ми сильно прив'язані до кого-небудь, то говоримо: "Чому ти не дзвониш або не відвідуєш мене частіше?" – що часто відлякує людей, чи не так? Помиляючись щодо причин і наслідків, ми не досягаємо бажаних цілей.

Другий вид неусвідомлення стосується реальності. Оскільки ми маємо хибні уявлення про реальність, виникають емоції, що турбують. Наприклад, через зацикленість на собі ми завжди думаємо про себе, про себе і тільки про себе. Ми можемо засуджувати себе, оскільки зацикленість на собі часто призводить до почуття, що ми маємо бути досконалими. Навіть коли ми діємо конструктивно, спонукання бути досконалими, прагнення, щоб усе було в порядку, стає нав'язливим. Ми можемо відчути тимчасове щастя, але найчастіше йому на зміну швидко приходить незадоволеність, бо ми продовжуємо думати: "Я недостатньо гарний", силою змушуючи себе ставати кращим.

Розглянемо як приклад людину, схиблену на чистоті та прибиранні, тобто перфекціоніста в цьому сенсі. Вона помиляється, вважаючи, що може все контролювати, утримувати в чистоті й порядку. Це неможливо! Ви прибираєте вдома, все бездогвнно, ви добре почуваєтеся, але приходять діти і влаштовують безлад. Ви засмучуєтеся, і вам доводиться прибирати знову. Прибирання стає нав'язливим, компульсивним. І щоразу, як ви почуваєтеся трохи щасливим: "Нарешті все гаразд", це почуття швидко минає. Завжди виявляється, що ви щось упустили!

Через те, що тривожні емоції або стани ума знову і знову з'являються і ви знову і знову робите компульсивні дії, існує так зване всепроникне страждання. Так ми формуємо звички, які надалі фактично увічнюють наші проблеми.

Це впливає не тільки на наш ум, а й на тіло. Наприклад, якщо ми постійно злимося, підвищується тиск, а потім через занепокоєння розвивається виразка і так далі. Якщо ви схиблені на порядку та прибиранні, важко розслабитися. Ви постійно напружені, бо хочете, щоб усе було ідеально, але ж ніщо не ідеально.

Що нам насправді потрібно, так це три тренування:

• Розпізнавання допомагає подолати оману. Наприклад, якщо ви схиблені на чистоті й у вас є фантазія: "Усе завжди має бути досконалим і чистим. Я маю все контролювати", ви замінюєте її на думку: "Звісно, мій будинок рано чи пізно забрудниться, ніхто не в силах цьому запобігти". Ви стаєте більш розслабленими: продовжуєте прибирати в будинку, але знаєте, що не потрібно бути одержимими. У традиційних текстах наводиться приклад із деревом, яке рубають гострою сокирою.
• Щоб зрубати дерево, потрібно вдаряти сокирою в одну точку – за це відповідає зосередження. Якщо наш ум постійно відвернений, ми втрачаємо розпізнавання. Завдяки зосередженню ми завжди вдаряємо сокирою куди потрібно.
• Щоб користуватися сокирою, потрібна сила: без неї ми не зможемо підняти сокиру. Сила з'являється завдяки етичній самодисципліні.

Це показує, як три тренування допомагають усунути джерело проблем. Усе описане вище можна застосовувати без згадки про буддійську релігію, тому підходить кожному. Перед тим як перейти до наступної теми, давайте коротко обміркуємо пройдене:

• Розпізнавання потрібне, щоб побачити різницю між фантазією і реальністю, а це, своєю чергою, допомагає зрозуміти зв'язок між причиною і наслідком у нашій поведінці. Якщо ми позбавлені розпізнавання, наші дії і стани ума роблять нас нещасливими або приносять щастя, яке нас не задовільняє.
• Для того щоб правильно це зрозуміти і підтримувати розуміння, потрібне хороше зосередження.
• Щоб розвинути зосередження, потрібна дисципліна, за допомогою якої ми повертаємо ум назад, коли він починає блукати.
• Ми практикуємо три тренування, щоб справлятися з проблемами і покращувати якість свого життя.

Найголовніше – зрозуміти, що і щастя, і незадоволеність виникають у нашому житті через наше власне хибне сприйняття. Замість того щоб звинувачувати у своїх проблемах інших, суспільство, економічну ситуацію тощо, ми зосереджуємося на глибшому рівні. Зустрічаючись із труднощами, ми спостерігаємо за станом свого ума. Важких ситуацій може бути безліч, але в даному випадку ми говоримо про загальне відчуття нещастя, а також про скороминуще щастя. Ми маємо прагнути більшого – щастя, яке приходить разом зі спокоєм ума і є значно більш тривалим і надійним.

Стикаючись із труднощами, ми можемо сильно засмучуватися або зустрічати їх із більш спокійним умом. В останньому випадку ми бачимо ситуацію ясніше, тому не просто жаліємо себе, а розуміємо, що відбувається і що проблему можна розв'язати в той чи інший спосіб.

Уявіть, що ваша дитина йде гуляти пізно вночі, і ви дуже хвилюєтеся, “Чи добереться вона додому благополучно?”. Знову ж таки, джерело вашого занепокоєння і нещастя – думка "я здатний контролювати безпеку моєї дитини", яка, звичайно, є фантазією. Коли дитина повертається, ви відчуваєте щастя і полегшення, але щойно вона йде наступного разу, знову починаєте хвилюватися. Таке відчуття полегшення закінчується, чи не так? І потім ви знову відчуваєте занепокоєння, це почуття відтворює саме себе: воно стало вашою звичкою, і ви турбуєтеся з будь-якого приводу, що погано позначається на здоров'ї. Це дуже неприємний стан.

Ключ до вирішення проблеми – розуміння, що її причина полягає в нашій помилковому сприйнятті. Нам здається, що певні дії принесуть нам щастя або що бажання все контролювати виправдане, але це не так. Ми прориваємося крізь це з думкою: "Це абсурдно!" – і зосереджуємося на цьому усвідомленні.

Розмірковуючи над чотирма фактами про життя, ми підбадьорюємося, тому що бачимо, що наші проблеми й негативні емоції не є статичними, їх можна зменшити і, ба більше, повністю усунути. Коли ми подолаємо причини страждань, самі страждання перестануть існувати. Однак ці причини не зникнуть самі собою.

Було б чудово жити, практикуючи три тренування – етику, зосередження та розпізнавання. Усі разом вони наближають нас до того, чого ми постійно прагнемо, – до щастя.