Від двох істин до чотирьох істин

Шлях до духовної мети

Існує два способи досягнення духовної мети:

  • На основі віри: ми віримо, що досягти цієї мети можливо. На основі цієї віри ми працюємо над досягненням мети, і в міру того, як ми просуваємося у своєму навчанні, врешті-решт переконуємося, що досягти мети можливо. Наприклад, якщо ваша мета – подолати і назавжди усунути страждання, і ви вірите, що це можливо, то в міру того, як ви працюватимете в цьому напрямку, ваші страждання зменшуватимуться, і ви переконаєтесь, що досягти мети можливо. У міру свого прогресу ви більше вчитеся і медитуєте, і завдяки цьому ви навіть на рівні логіки бачите, що мета досяжна.
  • На основі переконання: ви спочатку переконуєтесь на рівні інтелекту і логіки, що мета досяжна, а потім працюєте над її досягненням.

В класичному буддійському викладенні це два підходи, які зазвичай обговорюються з точки зору двох методів розвитку бодгічітти.

По-перше, ми розвиваємо відносну бодгічітту, прагнучи при цьому до власного майбутнього просвітлення – яке ще не сталося, але може статися. Ми хочемо зробити це на користь усім, бо бачимо, що єдиний спосіб дійсно допомогти всім – це досягти такого стану, в якому ми повністю розуміємо причинно-наслідковий звʼязок та найефективніші способи допомогти іншим. Крім того, ми віримо, що цього можливо досягти.

Просуваючись все далі і далі, ми розвиваємо те, що називається найглибшою бодгічіттою, яка відноситься до розуміння пустотності (порожнечі) – того факту, що речі не існують неможливими способами. Ми розуміємо реальність і бачимо, що природа ума э такою, що може не проєктувати фантазії, а натомість безпосередньо сприймати саму реальність. Розуміючи це, ми стаємо логічно переконані, що мета досяжна. Тоді наша віра перетворюється на переконання.

Інший підхід полягає в тому, щоби спочатку розвинути бачення реальності, де ми розуміємо, що просвітлення можливе – тож спочатку йде найглибша бодгічітта. На цій основі ми переконуємося, що можемо досягти просвітлення, і завдяки цьому переконанню ми працюємо над його досягненням. Цей другий підхід можна знайти в одному з текстів Наґарджуни, великого індійського майстра, який називається "Коментар на бодгічітту" (санск. Bodhichitta-vivarana).

Цей підхід представлений у вірші, який ми розглянули. Йдеться про те, як ми виводимо Чотири Благородні Істини з двох істин, а з Чотирьох Благородних Істин – Три Дорогоцінності. Мета презентації вірша – допомогти нам зрозуміти, що звільнення і просвітлення можливі, оскільки вони ґрунтуються на реальності.

  • Звільнення означає стан, в якому ми назавжди звільняємося від безконтрольно повторюваних перенароджень: повністю звільняємося від сансари, тобто назавжди звільняємося від страждань. Ті, хто досяг звільнення, є "архатами", звільненими істотами.
  • Просвітлення – це стан, коли ми назавжди звільняємось від усіх затьмарень, що заважають побачити найефективніші способи допомогти всім обмеженим істотам також досягти звільнення і просвітлення. Просвітлені істоти відомі як "будди".

Коли ми переконуємося, що це можливо, і не лише Будда Шак'ямуні, а й ми самі можемо досягти звільнення та просвітлення, це надає нам багато сили та стабільності в нашій духовній практиці. Це не дуже легко зрозуміти, але ніхто й не казав, що буде легко!

Top