Що таке порожнеча?

Порожнеча (санскр. шуньята), більш відома як "пустотність", – це одне з головних прозрінь Будди. Будда осягнув, що найглибшим джерелом життєвих проблем кожного з нас є заплутаність щодо того, як існуємо ми самі, інші та все навколо. Наш ум створює проєкції неможливих способів існування, які ми накладаємо на все. Не усвідомлюючи, що наші проєкції не відповідають дійсності, ми через невідання створюємо собі проблеми і страждання. Наприклад, якщо ми створюємо проєкцію, що ми невдахи і що б ми не робили, ми ніколи не досягнемо успіху в житті, то ми не тільки засмучуємося і втрачаємо почуття власної гідності, але й через невпевненість у собі, можемо навіть відмовитися від спроб покращити свій стан. Ми змиряємося з поганим становищем у житті.

Порожнеча означає повну відсутність – відсутність реального способу існування, який відповідає нашим інстинктивним проєкціям. Ми навʼязливим чином створюємо проєкції через вкорінену звичку вірити в реальність наших фантазій. Наприклад, "невдаха" – це лише слово і концепція. Коли ми навішуємо на себе ярлик "невдахи" або називаємо себе словом "невдаха", ми маємо усвідомлювати, що це лише умовності. Можливо, ми справді багато разів зазнавали невдач у житті, а можливо – ні, однак через перфекціонізм вважаємо себе невдахами, бо ми недостатньо хороші. У будь-якому випадку, в нашому житті були не лише успіхи й невдачі, а набагато більше всього. Але, позначаючи себе невдахою, ми подумки кладемо себе в скриньку під назвою "невдахи" і віримо, що ми насправді існуємо у цій скриньці. Ми уявляємо, що в нас є щось за природою неправильне або погане, що безсумнівно визначає наше місце у цій скриньці. Це переносить нас у скриньку невдах само собою, незалежно від того, що ми зробили у своєму житті або що думають про нас інші.

Існування в якості людини, яка застрягла в скриньці невдах і заслуговує бути там, – це цілковита фантазія. Це не відповідає реальності. Ніхто не існує в скриньці. Наше існування як невдахи виникає лише залежно від концепції та слова, яким ми самі себе назвали. Концепція "невдаха" і слово "невдаха" – це лише умовність. Їх можна застосувати, наприклад, коли хтось програє в карти: в цій ситуації він, умовно, є невдахою. Але ніхто не існує за своєю природою як невдаха, який ніколи не зможе виграти, бо він справжній невдаха.

Коли ми усвідомлюємо порожнечу нашого істинного існування як невдахи, то отримуємо розуміння, що ми не існуємо в такий спосіб: це не відповідає дійсності. Ми відчуваємо себе справді невдахами лише через наявність концепції і слова "невдаха", якими себе позначили, бо, можливо, ми колись у чомусь зазнавали невдачі. Але в нас немає за природою нічого такого, що само собою робить нас невдахами і ніким іншим на все життя. Отже, порожнеча – це повна відсутність цього неможливого способу існування. У минулому, теперішньому й майбутньому ніхто не існував і не буде існувати в такий спосіб.

Потрібно добре познайомитися з порожнечею, перш ніж ми зможемо деконструювати свої фантазії і перестати в них вірити. Однак, якщо ми будемо наполегливо медитувати на порожнечу, то з часом, коли за звичкою будемо називати себе невдахою, ми будемо розуміти, що це нісенітниця, і розвіювати подібні фантазії. Зрештою, ми зможемо навіть позбутися цієї звички і більше ніколи не думати про себе як про невдаху.