Чотири істинні факти
Після того, як Будда Шак'ямуні продемонстрував своє досягнення просвітлення, він навчав людей різних методів досягнення такого стану. Основний метод – вживати превентивних заходів, тобто практикувати Дгарму. По-перше, існують (1) істинні проблеми, з якими стикається кожен. Вони мають (2) істинні причини. Тим не менш, ми можемо досягти (3) істинного припинення цих проблем, звівши нанівець їхні причини, а щоб досягти цього істинного припинення, нам потрібно розвинути (4) істинні шляхи ума (прим. ред. шляхи ума – стани ума, що ведуть до просвітлення).
Початковий рівень
Ці чотири істинні факти (чотири благородні істини) можна розуміти на кількох різних рівнях. На початковому рівні існують істинні проблеми перенародження в гірших умовах. Якщо ми переживаємо сильні страждання, такі як жахливі хвороби, голод, спрага тощо або нас постійно мучить біль, у нас не буде ні часу, ні можливості для духовного розвитку. Це тому, що наш ум буде переповнений цими складними проблемами і стражданнями.
Істинною причиною цього є деструктивні дії. Як вчив Будда, якщо ми завдаємо комусь болю або страждань, ми самі повинні будемо пережити ці страждання. Натомість, якщо ми діємо конструктивно, роблячи інших щасливими, ми врешті-решт самі переживатимемо щастя. Тож, якщо ми хочемо досягти істинного припинення цих складних проблем, ми повинні йти істинним шляхом стримування себе від негативних чи деструктивних дій.
По-перше, ми повинні усвідомити, що маємо дорогоцінне людське життя. Саме зараз ми маємо всі можливості для того, щоб рости і розвиватися духовно: ми не перебуваємо в концтаборах і не страждаємо від жахливого голоду. Однак ці можливості не будуть тривати вічно, тому що ми всі неодмінно колись помремо і втратимо це дорогоцінне людське життя. Нам невідомо, коли це станеться. У будь-який момент нас може збити вантажівка. Якщо б ми вели деструктивний спосіб життя і ми померли просто зараз, це призвело б до гірших перенароджень у майбутньому. Ми б народилися в умовах, де нам самим довелося б переживати біль і страждання, які ми самі створили. Тому, побоюючись такого майбутнього, ми шукаємо якийсь вихід із цього становища. Ми звертаємо наш погляд на самих будд.
Будди – це ті, хто очистив себе від усіх обмежень, відтак їхні здібності ума, мови та тіла є необмеженими і чистими. Їхні уми не обмежені турбуючими станами чи емоціями, такими як гнів, прив'язаність або фанатизм. Вони не обмежені млявістю чи блуканням ума. Їхні серця (які також вважаються аспектом ума) не обмежені егоїзмом чи особистими симпатіями. Їхнє мовлення і здатність спілкуватися є безмежними, а їхні тіла мають безмежну енергію. Отже, їхні уми, серця, мовлення і тіла є абсолютно чистими. Крім того, вони реалізували весь свій потенціал і розвинулися до найвищого можливого стану.
Будди не тільки досягли просвітлення, вони також пояснили, як вони це робили. Вони стали буддами завдяки превентивним методам. Іншими словами, вони практикували Дгарму, щоб не піддаватися своїм обмеженням, які б створювали проблеми для них самих та для інших. Існує також спільнота тих, хто має намір досягти тієї ж мети і добре просунулися у цьому напрямку, – це Санґха. Таким чином, розгледівши добрі якості Будди, Дгарми і Санґхи, і не бажаючи продовжувати жити життям, яке йде до створення нових проблем, а також усвідомлюючи, що якщо ми підемо напрямком Будди, Дгарми і Санґхи, це дозволить нам уникнути цих проблем, ми обираємо надійний напрямок у житті, або Прихисток. Ось, що мається на увазі під прийняттям Прихистку – обрати надійний напрямок у житті.
Дотримуватися надійного напрямку можна, лише дотримуючись законів причини і наслідку. Тому, якщо ми хочемо уникнути проблем у майбутньому, ми йдемо істинним шляхом, утримуючись від негативних дій, таких як вбивство, крадіжка, брехня тощо. У такий спосіб ми діємо конструктивно. Це початковий рівень розуміння чотирьох істинних фактів.
Середній рівень
На середньому рівні, незалежно від того, в яких умовах ми перенароджуємося, ми переживаємо істинні проблеми народження, хвороби, старіння і смерті. Існують істинні проблеми, пов'язані з тим, що ми не отримуємо того, чого хочемо, навіть коли намагаємося це отримати, і проблеми, пов'язані з тим, що з нами трапляються речі, яких ми не бажаємо. У нас виникає багато неконтрольовано повторюваних проблем, як-от постійні труднощі у стосунках з іншими тощо. Істинною причиною цього є насамперед наше недостатнє усвідомлення реальності – того, хто ми є і як ми існуємо. Через це ми чіпляємося за фіксовану особистість, своє "я", через що відчуваємо себе невпевнено. Щоб захистити й утвердити існування цієї особистості, наш ум наповнюється турбуючими емоціями й станами, такими як прив'язаність, гнів, наївність, гордість, ревнощі, нерішучість тощо. На основі цього в нашому умі виникають різні імпульси (карми), які ми проявляємо у формі імпульсивної поведінки. Ми робимо це, щоб убезпечити свою особистість, наприклад, намагаючись накопичити якомога більше грошей, матеріальних речей чи друзів, або намагаючись позбавитися чи знищити все і всіх, хто нам не подобається. Коли ми діємо імпульсивно у такий спосіб, скажімо, коли кричимо чи поводимося жорстоко з іншими, це спричиняє істинні проблеми.
Якщо ми хочемо досягти істинного припинення цих проблем, нам потрібно йти істинним шляхом. По-перше, потрібно розвинути правильну мотивацію, тобто сильну рішучість звільнитися від проблем (що іноді називають зреченням). Маючи таку мотивацію, ми повинні розвинути розпізнавальне усвідомлення, за допомогою якого ми можемо бачити реальність, тобто порожнечу. Для того, щоб здобути таку мудрість, нам потрібна концентрація, а щоб мати такий контроль над своїм умом, потрібно вміти контролювати грубі дії тіла і мовлення. Тому нам потрібна етична самодисципліна. Йдучи цим шляхом трьох вищих тренувань – у вищій етичній самодисципліні, концентрації та мудрості, – ми можемо здобути розпізнавальне усвідомлення, завдяки якому можемо побачити порожнечу: повну відсутність усіх неможливих способів існування.
Оскільки ми не усвідомлюємо реальність і заплуталися в тому, хто ми такі і як ми та світ існують, ми намагаємося чіплятися за неможливі способи існування, наприклад, уявляючи, що явища є фіксованими і незалежними. Однак ніщо не існує у такий вигаданий і неможливий спосіб. Проте, це не означає, що взагалі нічого не існує. Навпаки, все, що існує, існує через взаємозалежне виникнення: все виникає залежно від причин і умов, від складових частин або залежно від діяльності ума і процесу ментального позначення. Через такий істинний шлях розуміння та усвідомлення ми можемо подолати ментальні затьмарення або ментальні перешкоди, тобто турбуючі емоції, і здобути звільнення. Це середній рівень розуміння чотирьох істинних фактів.
Просунутий рівень
На просунутому рівні ми бачимо, що не тільки ми стикаємося з проблемами, – усі інші також переживають ті самі труднощі. Отже, на цьому рівні істинні проблеми – це проблеми, з якими стикаються всі. Ба більше, ще однією істинною проблемою є наша нездатність допомогти кожному подолати проблеми. Істинною причиною цих проблем є насамперед егоїзм, через який ми дбаємо лише про себе, ігноруючи інших. Крім того, існують також ментальні затьмарення або ментальні перешкоди, які заважають нам знати всі майстерні способи приносити користь іншим – тобто затьмарення, що перешкоджають нашому всевіданню. Щоб досягти істинного припинення проблем, у даному випадку треба не лише звільнитися від власних труднощів, а піти далі і досягти стану будди. У цьому стані ми долаємо всі наші обмеження і реалізуємо весь наш потенціал, щоб мати можливість приносити користь усім іншим, наскільки це можливо.
Істинний шлях, який веде до цього, – це, по-перше, розвиток мотивації бодгічітти, що розширює і відкриває наші серця до всіх живих істот і до просвітлення – стану будди, в якому ми отримуємо здатність приносити користь усім. Керуючись цією мотивацією, ми розвиваємо і практикуємо далекосяжні стани ума або досконалості, які основані на співчутті й люблячій доброті. Це досконалості щедрості, самодисципліни, терпіння, радісної наполегливості, стійкості ума (концентрації) та розпізнавального усвідомлення (мудрості). З далекосяжним розпізнаванням ми бачимо саме ту реальність або порожнечу, яку нам потрібно побачити, щоби подолати наші турбуючі емоції і досягти звільнення. Однак, оскільки сила мотивації бодгічітти набагато потужніша, ніж сила мотивації особистого звільнення, це дає нам набагато більше енергії для розуміння просунутого рівня.
Якщо ми прагнемо лише звільнитися від власних проблем, це дає нам обмежену кількість енергії для розуміння реальності. Якщо ж наша мотивація побачити реальність також полягає в тому, щоб принести користь усім, це дає нам набагато більше енергії. Таким чином, наше розуміння здатне прорватися крізь обидва рівні затьмарень: не тільки крізь турбуючі емоції, але й крізь затьмарення, що перешкоджають всевіданню.
До прикладу, уявімо лекцію з медицини про те, як лікувати укуси отруйних змій. Якщо її буде слухати студент, чия мотивація – стати лікарем, щоб заробити багато грошей і подолати свої фінансові труднощі, він докладатиме до навчання обмежених зусиль. Якщо ж в аудиторію увірветься мати, чию дитину щойно вкусила змія, то, через сильне бажання, щоб її дитина одужала, в неї буде набагато більше енергії для навчання. Так само, коли за нашим розумінням реальності стоїть мотивація бодгічітти, це додає йому набагато більшої сили, так що наше розуміння здатне прорватися крізь всі наші ментальні затьмарення.
Такий підхід приводить нас на шлях (шлях ума), який поєднує в собі метод і мудрість. Однак на рівні сутр метод і мудрість не поєднані одночасним виникненням; радше, кожен із цих аспектів виникає в контексті іншого. Тобто метод розкривання нашого серця до всіх інших і досягнення просвітлення, щоби принести їм користь, існує в контексті нашої мудрості (або розуміння реальності) і навпаки. Іншими словами, коли наші серця розкриваються до всіх інших, це відбувається в контексті розкривання нашого ума назустріч реальності. Коли наш ум розширюється назустріч реальності, це відбувається в контексті розкривання нашого серця до всіх істот. У такий спосіб один аспект існує в контексті іншого, і поки ми не станемо буддами, ці два аспекти не зможуть виникати одночасно в нашому умі.
Поєднуючи метод і мудрість таким чином, нам знадобиться дуже багато часу, щоби прорватися крізь усі наші ментальні затьмарення. Насправді це займе так звані три незліченні еони, де "незліченний" – це найбільше кінцеве число, яке дорівнює 10 з 60 нулями. Можна назвати це "незліченним часом". Це величезний проміжок часу, тож інші не можуть чекати, поки ми так довго долатимемо свої обмеження і розкриватимемо весь свій потенціал, щоб мати змогу приносити їм найбільшу користь. Саме тут на допомогу приходить тантра. Тантра – це магаянська практика, або практика обширного ума, до якої вдаються, щоб якнайшвидше і найефективніше досягти стану будди і мати змогу якнайкраще приносити користь іншим. Тантра ґрунтується на всіх цих методах, які ми щойно обговорили з погляду чотирьох істинних фактів.