Ламрім і чотири благородні істини
Д-р Берзін: Як найкраще викладати ламрім у Східній Європі? Ваша Святість, у вашій лекції про "Церемонію офірування духовним вчителям" (Bla-ma mchod-pa, лама чопа, Ґуру-пуджа) ви запропонували починати з чотирьох благородних істин та середнього рівня мотивації. Чи могли б ви детальніше розповісти про це? А також, що б ви порадили щодо так званої "відданості ґуру" та попередніх практик? Люди в комуністичних країнах не можуть виставляти зображення будд або ставити чаші з водою на вівтар, оскільки це викликатиме великі підозри.
Гадаю, що не лише в комуністичних, а й у будь-яких інших країнах найкраще починати з чотирьох благородних істин.
Загалом ми можемо розуміти чотири благородні істини на двох рівнях [рівень тимчасового звільнення від страждань та рівень справжнього звільнення від страждань. Прагнення до тимчасового звільнення відповідає початковому рівню мотивації ламріма. Прагнення до справжнього звільнення – чи то звільнення від сансари, чи то остаточного досягнення просвітлення – відповідає середньому й просунутому рівням мотивації.]
Прагнення до тимчасового звільнення
На першому рівні:
- Через прив’язаність і гнів ми накопичуємо негативну карму, що спричиняє перенародження в гірших станах. Істинні страждання тут стосуються страждань трьох гірших станів [істот, ув’язнених у безрадісних сферах (пеклах), привидів (голодних духів) та тварин].
- Причиною цього є руйнівна поведінка, що ґрунтується на неусвідомленні (невіданні) причинно-наслідкових зв’язків у поведінці (карми). Пояснюйте, що це і є істинні причини страждань.
- Попереднім кроком до звільнення від гірших станів перенародження є бажання звільнитися від цих страждань. Пояснюйте цей вид звільнення як істинне припинення.
- Ми досягаємо цього завдяки етичній самодисципліні, що полягає в утриманні від десяти руйнівних (недоброчесних) дій. Пояснюйте це як істинний шлях. Так ми охоплюємо всі чотири благородні істини.
Іншими словами, спочатку поясніть саму структуру чотирьох благородних істин. Потім, у межах цієї структури, на першому рівні, що відповідає початковому рівню мотивації ламріма, для першого пункту ми беремо за основу гірші перенародження. Таким чином, пояснюючи благородну істину про страждання, розповідайте про страждання гірших станів. Потім, описуючи тимчасове звільнення, наведіть приклад досягнення справжнього щастя та насолоди в кращих станах перенародження. Це досягнення можна вважати способом звільнитись від страждань гірших станів, чи не так? Це і є тимчасове звільнення. Далі ми переходимо до шляху, що веде до звільнення від причин цього страждання, а саме від негативних вчинків. Тут слід згадати два закони причини й наслідку, що стосуються страждання болю. Щодо причин страждання болю в гірших станах слід зазначити, що з невеликої причини може проявитись великий результат, і якщо ми вчиняємо будь-яку дію, вона не буде марною й безрезультатною. Руйнівна поведінка зрештою призведе до переживання страждання, якщо тільки ми не очистимося від її кармічних наслідків. Це підводить до очищувальної сторони чотирьох благородних істин – позбавлення від страждання болю та його причин, а також шляху досягнення цього. У такий спосіб ми охоплюємо всі чотири благородні істини, правда? Отже, головне, на чому слід наголошувати під час викладання ламріма, – це чотири благородні істини та прагнення до звільнення.
На основі цього вже можна розповідати про прихисток. Це ж найкращий шлях, чи не так? Інакше, якщо не усвідомлюємо суті Дгарми з погляду чотирьох благородних істин, як ми можемо зрозуміти важливість людського перенародження, наділеного всіма свободами й можливостями? Якщо замислимося над нашим дорогоцінним людським перенародженням без врахування чотирьох благородних істин, можемо лише дійти висновку, що найважливішим є людське тіло, хоча насправді воно не таке важливе.
Традиційна практика ламдре (lam-’bras, "шлях та його результати") школи Сак’я структурована саме так, на основі чотирьох благородних істин. Спочатку нам потрібно замислитися над стражданням, а вже потім – над дорогоцінним людським перенародженням. Я вважаю, це дуже правильно. Адже Будда, зрештою, спочатку навчав саме чотирьох благородних істин. Відтак стає зрозуміло, як саме середній і просунутий рівні ламріма вписуються в структуру чотирьох благородних істин, що спрямовані на досягнення справжнього звільнення.
Прагнення до справжнього звільнення
Щодо зауваження Вашої Святості про те, що слід також із самого початку наголошувати на середньому рівні, чи стосується це того, що варто наголошувати на турбуючих емоціях і станах ума, а також на поясненні природи ума?
Так, це найкращий спосіб пояснення. Якщо заздалегідь не набути впевненості в тому, що досягти звільнення можливо, тема Дгарми взагалі не виникає. Іншими словами, нам потрібна впевненість у тому, що турбуючі емоції й стани ума (істинне страждання та його істинні причини) є минущими, що ум за природою чистий (природне істинне припинення), і тому ми можемо назавжди усунути турбуючі емоції й стани ума (досягти істинного припинення через істинний шлях).
Далі, стосовно просунутого рівня, слушним буде трохи розповісти про любов, співчуття та бодгічітту. Незалежно від того, чи приймають люди існування минулих життів або звільнення від неконтрольованого перенародження, бути люблячою людиною й жити в гармонії з іншими важливо вже в цьому житті.
Потім було б добре підвести людей до теми чотирьох безмежних: бажання, щоб усі живі істоти були вільні від страждань, наділені щастям, вільні від причин страждань і не розлучалися з щастям. Далі поясніть про урівнювання та обмін ставленням до себе й інших. Іншими словами, варто сказати, що плекання свого "я" є джерелом усіх проблем, а любов до інших – основою всіх чеснот. Коли усвідомлюємо ці два моменти, ми використовуємо свої можливості на благо суспільства.
Місце "відданості ґуру" в ламрімі
Чи є сенс згадувати про "відданість ґуру"? Адже у них немає ґуру.
Коли ми приймаємо прихисток, справжнім прихистком є Дорогоцінність Дгарми – істинне припинення та істинний шлях. Щоб зародити й розвинути Дорогоцінність Дгарми у власному ментальному континуумі, нам потрібні спеціальні методи й хтось, хто через пояснення та особистий приклад вкаже, чим насправді є Дорогоцінність Дгарми. Нам також потрібні друзі, Санґха, – ті, хто перебуває в процесі реалізації Дорогоцінності Дгарми та вже досяг певного успіху в цьому.
Коли запитуємо, чи може хтось вказати нам шлях Дгарми, окрім вчителя, ми бачимо, що тибетське слово тенпа (bstan-pa, "той, хто вказує") також означає "вчитель". Без вчителя, який вказує шлях Дгарми, ми не змогли б практикувати. Таким чином, ми приходимо до теми ґуру.
Немає необхідності й немає сенсу говорити про ґуру та стосунки з ним у такий спосіб, як це пояснюється в традиційних ламрімах. Обговоріть це на простому рівні. Оскільки вчитель є дуже важливим, у текстах описані його якості. Тому цілком доречно пояснювати, якими якостями мають володіти духовні вчителі різних рівнів, як це викладено у вінаї, сутрах махаяни тощо.
Коли я востаннє був у Східній Європі, то розповідав про дорогоцінне людське життя. Я помітив, що багатьом людям, які живуть у цих країнах, шкода себе, бо за часів комуністичного режиму вони не мали змоги робити нічого справді значущого чи досягти чогось у своєму житті. Мені здалося, що їх дуже зворушило вчення про дорогоцінне людське життя.
Дуже добре. Це правильний підхід.