Ум – це індивідуальне, суб'єктивне переживання чогось, яке увесь час та кожної миті змінюється.
Поняття "ум" є досить гнучким і на різних мовах означає різні речі. У буддизмі ум позначається санскритським терміном чітта, який має широкий спектр значень. У нього входить чуттєве сприйняття, вербальне та абстрактне мислення, емоції, відчуття щастя і нещастя, увага, концентрація, інтелект тощо. Коли в буддизмі говорять про ум, то мають на увазі всі види ментальної діяльності.
Мова йде не про фізичну основу – мозок, нервову систему, гормони тощо й не про хімічну чи електричну активність. Буддизм не заперечує нічого із цього: звичайно, ці речі існують і безпосередньо пов'язані з умом. Ум також не означає якийсь нематеріальний об’єкт, який знаходиться в мозку й генерує його активність. Окрім того, буддизм не визнає існування колективного безсвідомого чи всесвітнього розуму.
Що таке діяльність ума?
Якщо ум і ментальна діяльність – це індивідуальне, суб'єктивне переживання чогось, тоді що відбувається, коли ми гніваємося? Виникає гнів, і ми його відчуваємо, причому ці два процеси відбуваються одночасно. Разом вони описують одну й ту саму подію в безперервному потоці переживання. Чийого переживання? Якщо я злюся, то це моє переживання, а не ваше. Але не існує окремого "мене", який натискає кнопку гніву на машині під назвою "ум". Ми просто є частиною події переживання.
Те саме відбувається, як ми щось бачимо, наприклад, яблуко. Із наукової точки зору, світлові промені потрапляють у наші очі через рогівку й зустрічаються з фоторецепторними клітинами сітківки. Це викликає електричні імпульси, які передають оптичну інформацію до мозку, де вона обробляється. Суб'єктивне сприйняття цього – це виникнення ментальної голограми яблука. Саме це означає, що ми його "бачимо". Однак ум не є порожнім простором десь у мозку, в якому виникає ця голограма яблука, як можна зрозуміти із виразу "в моєму умі".
Ментальні голограми також можуть являти собою звуки, запахи, смаки та фізичні відчуття, навіть у нашій уяві та снах. Емоції та різні рівні щастя і нещастя, що виникають у зв'язку з виділенням гормонів іншими частинами мозку, теж можна описати як ментальні голограми. Вміст наших ментальних голограм у будь-який момент часу складається із багатьох елементів: це об'єкт, такий як візуальний образ або думка, а також деяка суміш емоцій і певний рівень щастя або нещастя.
Буддизм і нейронаука
У 1987 році Далай-лама та чилійський нейробіолог Франциско Варела заснували Інститут "Ум і життя", і з того часу міжнародні команди вчених і досвідчених буддійських вчителів досліджують взаємодію між умом і мозком. Нейробіологи спостерігали за мозковою активністю як початківців, так і досвідчених практикуючих і виявили, що тривала медитація впливає на нейропластичність мозку. Завдяки практиці медитації формуються нові нейронні звʼязки, які покращують концентрацію уваги та посилюють позитивні емоції, такі як співчуття.
У такий спосіб західна наука і буддизм доповнюють і збагачують одне одного. Спільна праця буддійських практикуючих і видатних вчених – унікальна особливість того, що Далай-лама називає буддизмом 21-го століття.
Словом "ум" у буддизмі позначають ментальну діяльність, завдяки якій ми переживаємо все в нашому житті. Ця діяльність змінюється щомиті і завжди супроводжується різними ментальними факторами. Буддизм вчить нас, що ми не є жертвами того, що відбувається з нами у житті. Навпаки, ми відіграємо ключову роль у тому, як і що ми переживаємо. Тренуючи свій ум, ми можемо докорінно трансформувати своє сприйняття життя на краще, а при постійній практиці ці позитивні зміни відбуватимуться без особливих зусиль.