У буддійському вченні є безліч порад для нашого повсякденного життя. Давайте їх розглянемо.
Коли ми прокидаємося
Коли ми прокинулись, перед тим, як встати з ліжка, ми маємо відчути себе неймовірно щасливими і вдячними за те, що ми все ще живі. Готуючись зустріти новий день, ми встановлюємо рішучий намір:
- Провести його з користю.
- Не змарнувати дорогоцінну нагоду попрацювати над собою і допомогти іншим.
Якщо ми маємо йти на роботу, ми налаштовуємося на те, щоби бути сконцентрованими і продуктивними. Ми не будемо злитися на наших колег, проявляти нетерплячість або сваритися з ними. Ми будемо привітні з усіма, не марнуючи при цьому часу інших на безглузді балачки та плітки. Якщо ми доглядаємо за дітьми або родичами, ми приймаємо рішення не втрачати терпіння, а піклуватися про їхні фізичні та емоційні потреби з усією турботою, на яку ми здатні.
Ранкова медитація
Зазвичай ми робимо невелику медитацію перед сніданком. Якщо ми можемо спокійно посидіти п'ять-десять хвилин, концентруючись на диханні та намагаючись зосередитись, це буде дуже корисно.
Ми також розмірковуємо про те, як наше життя взаємопов'язане із життям усіх, хто нас оточує. Те, що вони відчувають і роблять, впливає на нас і на всіх інших. Тому ми породжуємо тепле почуття любові: "Нехай усі вони будуть щасливі", і співчуття: "Нехай усі вони будуть вільні від страждань і будь-яких проблем, які вони мають". Ми приймаємо рішення, що сьогодні будемо допомагати іншим, наскільки це можливо. А якщо це неможливо, то принаймні будемо утримуватися від заподіяння шкоди.
Памʼятування упродовж дня
Упродовж дня ми намагаємося підтримувати усвідомлення того, що ми робимо, говоримо, думаємо і відчуваємо. Особливо ми намагаємося помічати, коли в нас виникають турбуючі емоції, такі як гнів, жадібність, заздрість, зарозумілість тощо. Якщо ми поводимося егоїстично, нечутливо, із жалістю до себе чи з упередженням, ми також помічаємо це. На більш тонкому рівні ми намагаємося усвідомлювати, чи не вигадуємо ми безглузді історії про себе, інших та ситуації загалом. Ми звертаємо увагу на ті моменти, коли ми починаємо уявляти, що довга черга ніколи не закінчиться або що ніхто ніколи не полюбить нас, – коли ми відчуваємо себе бідними та нещасними.
Якщо ми спіймали себе на тому, що діємо, говоримо або думаємо під впливом цих шкідливих емоцій, то застосовуємо інший рівень усвідомленості. По-перше, ми намагаємося зупинити себе, перш ніж зробити або сказати щось, про що згодом пошкодуємо. Якщо ми вже вчинили так, то негайно зупиняємося, аби не зробити чи сказати чогось ще гіршого. Так само ми вчиняємо, якщо потрапляємо в замкнене коло негативних думок. Ми згадуємо про протиотрути, які допомагають нам заспокоїтися та позбутися ментального та емоційного дисбалансу, і застосовуємо ці техніки, поки не повернемо емоційну рівновагу.
Ось приклад, який буде зрозумілий майже для всіх: коли хтось на роботі чи вдома критикує нас або робить щось, що нас дуже дратує.
- Ми згадуємо, що, якщо ми почнемо кричати у відповідь, то це не допоможе. Водночас ми намагаємось заспокоїтися, концентруючись на диханні, так само, як робили це вранці.
- Згадуємо, що всі хочуть бути щасливими, а не нещасними, але більшість людей через хибні уявлення може робити вчинки, які лише створюють проблеми.
- Ми бажаємо людині, яка нас критикує, щоб вона була щасливою і мала причини для щастя.
- Якщо людина відкрита до діалогу, то вказуємо їй на негативні наслідки її поведінки та просимо зупинитися.
- Якщо людина не реагує на наші прохання, ми маємо промовчати і сприйняти цей випадок як урок терпіння. Проте ми ніколи не повинні пасивно стояти осторонь, якщо можемо вирішити конфліктну ситуацію.
Коли інші критикують нас, головне – не піддаватися інстинкту самозахисту та критикувати у відповідть. Краще зберігати спокій та промовчати, а потім чесно розібратися, чи були ці слова правдою. Якщо так, то ми маємо вибачитися і виправити свою поведінку. Якщо сказане було нісенітницею, ми просто забуваємо про це як про щось неважливе. Однак якщо це стосується важливого питання, ми можемо вказати людині на її хибну позицію, але без жодного натяку на агресію.
Вечірня медитація
Перед сном ми можемо зробити ще одну коротку медитацію, щоб заспокоїти ум після щоденних турбот. Для цього ми знову концентруємося на диханні. Далі ми переглядаємо ситуації, що виникали впродовж дня, і те, як ми з ними впоралися. Чи не втрачали ми самовладання, чи не наговорили дурниць? Якщо так, то ми шкодуємо, що не змогли себе втримати, а потім без жодного почуття провини вирішуємо, що завтра будемо поводитися краще. Ми також відзначаємо ситуації, з якими ми впоралися мудро та доброзичливо. Ми радіємо цьому і вирішуємо й далі рухатися в тому ж напрямку. Потім ми лягаємо спати, з нетерпінням чекаючи на завтрашній день, коли ми зможемо продовжити працювати над собою і допомагати іншим. Ми можемо відчувати себе дійсно щасливими, що живемо повноцінним життям, яке має сенс.