Сьогодні спостерігається експоненційне зростання кількості молодих людей, які мають проблеми з психічним здоров'ям. Це велика криза сучасного світу. У зв'язку з цим постає питання, як розвʼязати цю проблему.
Ми бачимо так багато воєн, конфліктів і терористичних атак, які відбуваються нібито в ім'я релігії. Куди б не приїжджав Його Святість Далай-лама, скрізь є люди (освітяни, соціальні працівники, медики тощо), які ставлять одне питання: що зі світом не так? Світ переживає таку кризу тероризму, корупції, гендерної дискримінації, розриву між багатими і бідними, а зрештою тепер ще й загострення психічних проблем у молоді. Сьогодні спостерігається експоненційне зростання кількості молодих людей з проблемами психічного здоров'я – настільки, що це стало серйозною кризою. Тож, як ми можемо вирішити ці проблеми?
Щодо проблем психічного здоров'я ми повинні запитати, чому відбувається таке зростання цих проблем в той час, коли сучасна освіта покликана вирішувати такі проблеми. У чому саме полягає проблема? Як вона виникає? Це розповсюджені запитання, які ставлять Його Святості. Його Святість без вагань відповідає, що це тому, що в сучасній системі освіти є прогалина. А прогалина полягає в однобічності нашої системи освіти – адже вона в першу чергу спрямована на розвиток інтелекту. Якщо ми на іспиті дамо відповідь, що два плюс два дорівнює чотири, то складемо цей іспит. Якщо ми альтруїстичні, харизматичні й маємо надзвичайно добре серцем, але скажемо, що два плюс два дорівнює приблизно чотири, то іспит ми не складемо. Ніхто не буде брати в розрахунок серце! Довіри заслуговує тільки мозок.
Ось в чом справа. Розвиток інтелекту сам по собі не гарантує щастя для світу, а також не дає жодних гарантій, що серед людей існуватиме довіра, любов і співчуття. Що може бути рушійною силою, поштовхом, який приведе людство до більшого миру і гармонії на практичному рівні? Це саме розвиток сердечності, нашого доброго людського серця.
Для того, щоб світ міг процвітати, не завдяючи шкоди для сердечності, необхідна також мудрість. Мудрість і серце повинні йти пліч-о-пліч. Приймаючи це до уваги, можна сказати, що опорою для етики і моралі, універсальною опорою, є дещо загальнолюдське, і це – співчутливе серце. Ніхто цього не заперечує. Вірянин чи ні, освічена людина чи не дуже – це не має значення. Всі переживають радість, коли хтось виявляє до них любов і турботу. Пам'ятайте, що в основі етики лежить співчуття – любов і співчуття до інших.
Наступне питання – що ми можемо зробити? Як ми можемо сприяти цьому? По-перше, можуть допомогти центри, що засновані по всьому світу,. Наприклад, у Центрі етики та цінностей при Коледжі Рамануджана тут, у Делі, під егідою Його Святості Далай-лами проводиться масштабний проєкт з просування універсальної етики.
Далі нам потрібно подумати, що ми можемо зробити, щоб надихнути інших стати більш співчутливими? Це не повинно приймати форми культу: це просто має бути прояв відкритості, уваги й тепла. Можливо, ми не зможемо кардинально змінити світ, але принаймні ми можемо спробувати вплинути на людей навколо нас, які, безсумнівно, можуть діяти з більшим співчуттям, але, можливо, поки просто не думали про це. Як ми можемо впливати на інших? Якщо ми не можемо зустрітися з людьми, які впливають на світ, тоді нам потрібно дослідити, як ми можемо принаймні поширювати інформацію про важливість співчуття, незалежно від того, ким є наші слухачі, і особливо серед молоді. Адже надія на майбутнє зав'язана на сучасній молоді.