Застосування етики та цінностей у повсякденному житті називається "прикладною етикою". Сучасною мовою це можна було б назвати "життєвою освітою", яка пропонує вирішення одразу двох проблем: як невдоволення і розчарування окремої людини, так і соціальних хвилювань та напружень. На індивідуальному рівні вона допомагає людині осмислити своє життя, а на соціальному – навчитися будувати добрі стосунки з іншими людьми, що необхідні для прогресу й розвитку. Ключову роль тут відіграє універсальна етика.
На чому основана така етика? Ми можемо знайти її засади у світських джерелах, наприклад, у Аристотеля, або в таких діячів, як Джон Ф. Кеннеді, який сказав: "Питай, що ти можеш зробити для своєї країни, а не що твоя країна може зробити для тебе". Ми також можемо знайти її джерела в релігійній площині. Хоча дехто може стверджувати, що релігії лише роз'єднують людей, слід зазначити, що релігії мають два аспекти: богословський, який відрізняється в кожній релігії, та етичний, який є спільним для всіх релігій. Оскільки ми знаходимо і будуємо наші життєві принципи, спираючись на етичний аспект, наявний в усіх релігіях, я б додав, що релігії також відіграють роль у формулюванні універсальної прикладної етики.
У Центрі миру й духовності, заснованому Мауланою Вахідуддін Ханом, ми розробили практичну парадигму прикладної етики, яку Маулана викладає по вихідних впродовж останніх сімнадцяти років. Ми підготували тисячі викладачів "життєвої освіти", які спочатку застосували ці принципи у своєму житті, а потім вже почали розповсюджувати їх серед інших. Це те, що потрібно робити вчителям. Вони повинні спочатку зробити ці принципи частиною свого життя, а потім продовжувати поглиблювати своє розуміння дотримуватися цих ідей, бо це процес, який триває все життя. Ми починаємо з себе, і завдяки цьому набуваємо здатності допомагати студентам застосовувати ті ж принципи.
Те, що ми розробили - це рішення. Я проводив дослідження, як встановити мир у сучасному світі, і зрозумів, що люди повинні культивувати в собі миролюбність. Завдяки цьому люди стають більш інтелектуально розвиненими, миролюбними та сприяють миру, прогресу та розвитку суспільства. Це підримує взаємний розвиток усіх націй.
З цією метою ми розробили програму розвитку особистості, трьома основними принципами якої я хотів би поділитися. Ці принципи позичені як зі світської, так і з релігійної етики:
1. Позитивне ставлення
Перше – це позитивне ставлення або позитивне мислення. Існує історія про двох чоловіків у в'язниці, які вдивлялися у вікно за ґратами. Один бачив лише бруд, а інший – зірки. Це означає, що, хоча різні люди можуть опинитися в одній і тій самій ситуації, та кожна людина може налаштуватися на негатив і бачити тільки бруд, а може побачити можливість, яку дає ситуація. Чим ширший наш погляд на ситуацію, тим більше ми бачимо можливостей.
2. Позитивна поведінка
Другий – це позитивна поведінка. У кожній з релігій є своє золоте правило етики. У християнстві воно звучить так: "Поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою". Це означає, що ми точно знаємо, якої поведінки очікуємо від інших. Нам не потрібно заучувати багато етичних правил, а просто поводитися так, як ми хочемо, щоб інші поводилися по відношенню до нас. Ми починаємо допомагати і віддавати іншим, і знаємо, що віддаючи, ми також отримуємо. Ми отримуємо наші права, нашу людяність – ми отримуємо все.
3. Мир і ненасильство
Суть всієї етики, згідно з моїми дослідженнями, може бути зведена до ідеї миролюбності. Ця ідея об’єднує під своїм куполом всі позитивні життєві принципи, такі як доброзичливість, взаємоповага, прощення. Таким чином, всі вони можуть бути об'єднані під егідою миру і ненасильства. Коли ми користуємося цими принципами і застосовуємо їх у своєму повсякденному житті, ми не тільки розвиваємося самі, але й робимо внесок у розвиток суспільства.
Я вважаю, що буде корисно, якщо вчителі разом зі студентами проходитимуть такі програми. Коледж Рамануджан вже надав нам можливість провести ці модулі для своїх викладачів та студентів, і це був успішний досвід. Щоби продовжити цю справу, Центр миру і духовності розробив курси для шкіл, такі як наш курс "Ми, живі", який містить навчальні посібники, дослідницькі матеріали та матеріали для вчителів 1-12 класів. Для коледжів та університетів ми розробили курс "Культура миру", який сподіваємося запровадити в Коледжі Рамануджана. Для приватних осіб і установ поза межами університетської освіти, ми розробляємо "Програму доброго життя". За допомогою цих програм ми хочемо поширювати ці ідеї у світі. Ми створили центри по всій Індії. Для виходу на міжнародний рівень ми робимо ці програми доступними в інтернеті, щоб наші центри та викладачі могли поширювати їх і далі. Я сподіваюся, що це крок для розвитку вчителів "життєвої освіти" та етики. Таким чином, ми самі можемо розвиватися інтелектуально і робити свій внесок у загальний розвиток.