Соціально залучений буддизм – це сучасний рух, в якому застосовують буддійські вчення та практики для розв’язання соціальних, політичних, екологічних та економічних проблем. Соціально залучений буддизм бере коріння у цінностях співчуття, мудрості та ахімси (ненасильства) і спрямований на полегшення страждання не лише на індивідуальному, а й на суспільному та глобальному рівнях.
Розповсюдженою є помилкова думка, що буддизм є відірваним від суспільства чи надто містичним вченням. Однак з історії життя Будди ми знаємо, що саме сильне співчуття до оточення – людей і тварин – спонукало його шукати шлях звільнення від страждань для всіх істот. Таким чином, соціально залучений підхід до буддійської практики підкреслює цей взаємозв'язок між особистою трансформацією та суспільними змінами, демонструючи, що справжнього благополуччя, а можливо, навіть і просвітлення, неможливо повною мірою досягнути, ігноруючи проблеми навколишнього світу.
Витоки соціально залученого буддизму
Термін "соціально залучений буддизм" був популяризований у XX столітті, зокрема в'єтнамським дзен-майстром Тіт Нат Ханом, який виступав за використання буддійського вчення для боротьби з нагальними глобальними проблемами, такими як війна, погіршення стану навколишнього середовища чи соціальна несправедливість. Тіт Нат Хан розпочав свою активістську діяльність, коли залишив монастирське усамітнення, щоби допомагати жертвам війни, яка охопила і зруйнувала В'єтнам. Однак коріння цього руху можна простежити у наріжних вченнях Будди.
У таких основоположних вченнях Будди, як чотири благородні істини та восьмиступеневий шлях, підкреслюється важливість співчуття та взаємозалежності. Невіддільною частиною цих вчень є ідея, що полегшення страждань не обмежується окремими істотами: воно має поширюватися на всіх істот і всі обставини, які увічнюють страждання.
Протягом історії буддійські громади часто займалися благодійністю, ненасильницьким опором і боротьбою за соціальну справедливість, але соціально залучений буддизм надає завершеної форми цьому аспекту традиції. Цей рух закликає буддистів активно впливати на соціальні, економічні та екологічні структури, які зумовлюють колективне страждання.
Вплив Сулака Сіваракси
Однією з найвпливовіших фігур руху соціально залученого буддизму є Сулак Сіваракса, тайський науковець, активіст і соціальний критик. Тут ви можете прочитати наше інтерв'ю з ним. Сіваракса був активним прихильником інтеграції буддійських принципів з ідеями соціальної справедливості, економічної рівності, екологічної гармонії та політичних реформ – настільки активним, що його неодноразово заарештовували і навіть примусово висилали у тимчасове вигнання. Він стояв у перших рядах боротьби з авторитаризмом, а також руху за просування прав людини та подолання соціальної нерівності в Таїланді та в усьому світі.
Активізм Сулака Сіваракси ґрунтується на переконанні, що буддійське вчення можна – і навіть потрібно – застосовувати для усунення першопричин суспільних страждань. Він неухильно закликає до етично орієнтованої системи управління, захисту навколишнього середовища та більшої економічної справедливості. У 1989 році він заснував Міжнародну мережу соціально залучених буддистів, надихнувши сотні тисяч практиків по всьому світу розглядати буддизм не лише як шлях до особистого звільнення, але й як силу для соціальних перетворень.
Основні принципи соціально залученого буддизму
Серцевиною соціально залученого буддизму є прагнення застосувати актуальне в усі часи вчення Будди для розв’язання сучасних проблем. Рух побудований на кількох ключових принципах:
Взаємозв'язок
Будда вчив, що всі істоти та всі явища взаємозалежні. Цей принцип, відомий як пратітья-самутпада (санскр. pratītyasamutpāda), або залежне виникнення, означає, що ніхто та ніщо не існує ізольовано. Соціально залучений буддизм закликає нас усвідомити, що страждання часто є результатом функціонування великих соціальних, економічних та екологічних систем. Тому для усунення першопричин страждань ми маємо діяти як на індивідуальному рівні, так і на рівні систем.
Наприклад, погіршення стану довкілля, бідність і насильство – це не ізольовані проблеми, вони тісно пов'язані з глобальною політикою, нашою особистою споживацькою поведінкою та соціальною нерівністю. Усвідомлюючи цей взаємозв'язок, ми можемо розглядати й вирішувати ці проблеми комплексно.
Дієве співчуття
Співчуття є ключовим елементом буддійської практики, а соціально залучений буддизм робить акцент на видимих проявах співчуття. Співчуття не обмежується лише емпатією чи добрими думками, воно також передбачає активні зусилля для полегшення страждань інших. На практиці це може означати участь у діяльності, спрямованій на досягнення соціальної справедливості, на підтримку пригнічених соціальних груп, на вирішення проблеми зміни клімату чи захист прав людини. Завдяки дієвому співчуттю ми бачимо, що немає ніякого протиріччя між роботою над особистим духовним зростанням і подоланням суспільних негараздів. Насправді це взаємодоповнювальні шляхи.
Ненасильство
Ненасильство є ще одним основоположним принципом соціально залученого буддизму, що оснований на першій з п'яти обітниць мирянина – не завдавати шкоди і не вбивати інших істот. Насильство лише увічнює страждання і підтримує порочне коло ненависті та розʼєднаності, тому ми повинні діяти з добротою й повагою до всіх істот і відмовитися від заподіяння шкоди у будь-якій формі: чи то фізичної, чи то вербальної, чи то системної. Принцип ненасильства передбачає протистояння війнам, пригніченню та всім формам несправедливості. Саме тому активні буддисти часто беруть участь у миротворчих акціях, займаються посередництвом з відновлення миру тощо.
Памʼятання та усвідомлення
Соціально залучений буддизм заохочує нас використовувати практику памʼятання (майндфулнес) як інструмент для того, щоби пробудитися і побачити реальність страждань у світі. Памʼятання допомагає нам залишатися присутніми, усвідомлювати власні дії та бути відкритими до потреб інших. Ця практика також допомагає нам замислитися над тим, як наш спосіб життя, споживацькі звички та участь у соціальних системах сприяє стражданню чи добробуту. Завдяки памʼятанню ми можемо краще усвідомлювати наш взаємозвʼязок з іншими людьми та навколишнім середовищем, а отже, приймати більш відповідальні та співчутливі рішення.
Рівноправність
Соціально залучений буддизм підкреслює важливість справедливості й рівноправності в соціальних структурах. Цей принцип ґрунтується на тому факті, що всі ми однаково прагнемо щастя і однаково бажаємо уникати страждань. У звʼязку з цим ми можемо докладати зусиль щодо втілення економічної справедливості, гендерної й расової рівності та захисту всіх істот – як людей, так і тварин. Усвідомлюючи, що несправедливість є джерелом страждання, ми можемо працювати над деконструкцією систем, що посилюють нерівність, а також сприяти збільшенню справедливості й співчуття на всіх рівнях.
Переваги соціально залученого буддизму
Внутрішній спокій
Уявіть, як це – активно взаємодіяти зі світом, керуючись співчутливими намірами та долучаючись до співчутливих дій. Коли ми знаємо, що все, що ми робимо, приносить користь нам самим та іншим, це природно викликає почуття самореалізації та внутрішнього спокою. Коли ми знаємо, що змінюємо світ на краще, особливо для тих, хто страждає, це дає нам потужне відчуття наповненості життя сенсом, яке, як було доведено науково, робить нас щасливішими.
Сильні спільноти
Майже всі ми хочемо жити у щасливому, гармонійному суспільстві. Діючи зі співчуттям до всіх людей – ким би вони не були, і яким би не був їхній соціальний статус – ми створюємо більш сильні, щасливі та інклюзивні спільноти. Коли в суспільстві зростає доброта і взаємоповага, від цього виграє кожен.
Духовний розвиток
Соціальна залученість поглиблює нашу духовну практику завдяки тому, що дає можливість розповсюджувати співчуття, яке ми розвиваємо в медитації, у навколишній світ. Це дозволяє нам практикувати ті стани ума, які ми прагнемо розвинути. Наприклад, ми можемо практикувати щедрість, коли ділимося своїм часом і ресурсами, терпіння до тих, з ким нам важко, і толерантність до різних думок. Така практика стає неймовірно потужним способом створити позитивний потенціал і прокласти шлях до просвітлення.
Висновок
Соціально залучений буддизм – це шлях, покликаний повністю інтегрувати духовну практику та соціальну діяльність. Він вчить, що справжнє співчуття виходить за межі подушки для медитації й розповсюджується на весь світ, щоб усунути причини страждань на системному рівні. І як особистості, і як спільноти, ми взаємопов'язані. Добробут кожної людини тісно пов'язане з добробутом усіх людей. Завдяки усвідомленим діям, щедрості, ненасильству і прагненню до справедливості, ми всі можемо намагатися створити більш співчутливий, справедливий і мирний світ для всіх істот.