Будда рішуче стверджував, що всі можуть стати буддами. Але що це насправді означає? Будда – це той, хто повністю усунув усі свої вади, виправив недоліки і повністю розкрив свій потенціал. Всі будди починали так само, як і ми, як звичайні істоти, що зазнають постійних життєвих труднощів через нерозуміння реальності і нереалістичні проєкції. Вони усвідомили, що їхні стійкі проєкції насправді не відповідають дійсності, і через сильну рішучість звільнитися від страждань, вони врешті-решт перестали автоматично вірити у фантазії, які проєктував їхній ум. Вони перестали відчувати турбуючі емоції і діяти компульсивно, звільнившись від усіх страждань.
Весь цей час вони працювали над тим, щоб посилити свої позитивні емоції, як-от любов і співчуття, а також допомагали іншим, наскільки могли. Вони розвивали по відношенню до всіх істот таку сердечну любов, яку любляча мати відчуває до своєї єдиної дитини. Їхнє осягнення реальності дедалі більше зміцнювалося завдяки цій сильній любові та співчуттю, що охоплюють усіх істот, а також винятковій рішучості допомагати всім. Зрештою це осягнення ставало таким потужним, що їхній ум перестав навіть проєктувати оманливі видимості самостійного, окремого існування всіх явищ та істот. Вони безперешкодно і ясно бачили взаємозв'язок і взаємозалежність усього, що існує.
Досягнувши цього, вони ставали просвітленими істотами, буддами. Їхнє тіло, здатність до спілкування і ум звільнялися від усіх обмежень. Тепер, знаючи, як вплине на інших усе, чого б вони їх не вчили, будди могли допомагати всім істотам настільки, наскільки це взагалі можливо. Однак навіть будди не всесильні. Вони здатні поширювати позитивний вплив лише на тих, хто є відкритим і сприйнятливим до їхніх порад, а також правильно їх дотримується.
Будда сказав, що всі здатні досягти того, чого досяг він сам: всі можуть стати буддами. Це можливо, тому що в кожного з нас є "природа будди" – фундаментальний ресурс, який дозволяє це зробити.
У нейробіології говорять про нейропластичність – здатність головного мозку змінюватися і розвивати нові нейронні зв'язки протягом життя. Наприклад, якщо виявляється ураженою частина головного мозку, що відповідає за використання правої руки, за допомогою фізіотерапії можна розвинути в головному мозку нові нейронні зв'язки, завдяки яким ми зможемо користуватися лівою рукою. Нещодавні дослідження показали, що медитації, наприклад на співчуття, теж створюють нові нейронні зв'язки, завдяки яким люди стають щасливішими та спокійнішими. Оскільки саме ум спричиняє такі фізіологічні зміни, можна говорити не лише про нейропластичність головного мозку, а й про пластичність ума. Ум, а отже і якості нашої особистості, не є статичними, незмінними. Можна розвивати в ньому нові корисні зв'язки, і це основоположний чинник, який дає змогу кожному з нас стати просвітленим буддою.
На фізіологічному рівні щоразу, коли ми робимо, говоримо або думаємо щось конструктивне, ми будуємо і зміцнюємо позитивні нейронні зв'язки. Робити це стає дедалі простіше, тому, найімовірніше, ми повторюватимемо цю дію. Якщо ж говорити про ум, то буддизм стверджує, що таким чином ми створюємо певну позитивну силу та потенціал. Що більше ми зміцнюємо систему позитивної сили, особливо роблячи що-небудь корисне для інших, то більш розвиненою вона стає. Якщо спрямувати цю позитивну силу на досягнення стану будди – здатності якнайкраще допомагати всім істотам, ми зможемо досягти цієї мети і стати корисними для всіх.
Аналогічно, що більше ми зосереджуємося на відсутності будь-чого реального, що відповідає нашим хибним проєкціям, то слабкішими стають повʼязані з цим нейронні зв'язки – спочатку відповідальні за віру в цю нісенітницю, а потім і ті, що створюють проєкції. Зрештою ми звільняємося від нейронних і ментальних зв'язків, що вводять нас в оману, а також від заснованих на них турбуючих емоцій і нав'язливих шаблонів поведінки. Замість цього ми розвиваємо сильні нейронні та ментальні зв'язки глибокого усвідомлення реальності. Якщо ці зв'язки посилюються завдяки прагненню розвинути всевідаючий ум будди, який знає, як найкраще допомагати кожній обмеженій істоті, – ця система глибокого усвідомлення дає нам змогу удійснити ум будди.
Оскільки у всіх нас є тіло, здатність взаємодіяти з іншими (насамперед за допомогою мови) і ум, ми маємо всі необхідні ресурси для досягнення тіла, мови і ума будди. Ці три фактори і є чинниками природи будди. У кожного з нас є позитивні якості, розвинені на певному рівні: інстинкт самозбереження і збереження нашого виду, материнський або батьківський інстинкт тощо, а також здатність діяти і впливати на інших. Це теж чинники природи будди, ресурси для розвитку позитивних якостей, як-от безмежної любові чи піклування, і буддових активностей, що приводять до просвітлення.
Коли ми досліджуємо, як працює наш ум, ми виявляємо інші чинники природи будди. Кожен з нас здатний засвоювати інформацію, групувати явища за однаковими ознаками, розпізнавати відмінні властивості об'єктів, реагувати на те, що сприймається, і розуміти, що являють собою явища. Наразі ці види ментальної діяльності обмежені, проте це теж ресурси, на основі яких ми здобудемо ум будди, і тоді вони функціонуватимуть на найвищому рівні свого потенціалу.
Підсумок
Оскільки всі ми маємо вихідні дані для того, щоб стати буддою, наше просвітлення – це лише питання мотивації та постійної наполегливої праці. Прогрес ніколи не буває лінійним: деякі дні проходять краще, деякі гірше. Шлях до стану будди довгий і нелегкий. Але чим більше ми нагадуємо собі про наші фактори природи Будди, тим більше ми уникаємо зневіри. Нам просто потрібно пам'ятати, що ми не є поганими за своєю природою. Ми можемо подолати всі перешкоди, якщо будемо мати достатньо сильну добру мотивацію і дотримуватись методів, які вміло поєднують співчуття і мудрість.