Як живі істоти, всі ми маємо "робочий матеріал" та потенціал для досягнення просвітленого стану будди. Ми всі здатні цілковито розуміти й знати все, бути однаково люблячими і співчутливими абсолютно до всіх, досконало спілкуватися і вміло направляти всіх і кожного до звільнення від страждань і досягнення просвітлення. Однак у наших нинішніх умовах ми не можемо реалізувати цей потенціал. Чому це так і як нам все ж таки його реалізувати? Отримання тантричної посвяти – крок у цьому напрямку.
Свідома істота (або чуттєва істота, тиб. сем-чен прим.пер.) – це жива істота, чиї дії ґрунтуються на намірі, і яка переживає кармічні наслідки своїх дій в цьому або майбутніх життях. Як живі істоти, ми є "обмеженими істотами". Це означає, що наш ум, серце, наші здібності до ефективного спілкування, наші тіла, дії і так далі є обмеженими. Вони обмежені нашим невіданням і плутаниною щодо причин і наслідків поведінки, а також щодо того, як існуємо ми, інші та всі явища. Через наше невідання цих базових фактів реальності ми переживаємо турбуючі емоції (емоційні гризоти). Діючи імпульсивно під їхнім впливом, ми накопичуємо кармічні потенціали, які призводять до безконтрольного перенародження (сансари). Життя за життям ми переживаємо труднощі й нещастя, а також розчарування через те, що будь-яке наше щастя виявляється недовговічним і ніколи не задовольняє остаточно. Навіть якщо у нас є бажання допомогти іншим, ми й уявити не можемо всіх наслідків наших порад або повчань. Усе зводиться до того, що ми наздогад намагаємося допомогти якнайкраще.
Коли ми говоримо про "робочий матеріал", що дозволить нам подолати ці обмеження, про що саме йдеться? Усі ми маємо тіло, здатність діяти, спілкуватися, розуміти, мати позитивні почуття до інших і піклуватися про них. Хоча всі ці здатності зараз обмежені, їх можна розвинути. Це тому, що всі ми маємо певний позитивний потенціал, так звані "заслуги". Про це свідчить той факт, що ми народилися людьми зі свободами й можливостями до подальшого саморозвитку. Ми також володіємо певним рівнем інтелекту й розуміння, інакше ми не змогли б нічого робити. Всі ці якості відомі під загальною назвою "природа будди". Вони є "зростальними" факторами нашої природи будди, тому що ми можемо розвивати їх дедалі більше, щоби зрештою вони проявлялись безмежно.
Також у буддовій природі є "незмінні" фактори – фактори, які завжди лишаються постійними, і слугують за основу, що дозволяє зростальним факторам розвиватися. До них належить фундаментальна чистота нашого ума і пустотність (порожнеча) нас як особистостей, а також нашого тіла, ума і всього сущого. Наш ум "чистий" в тому сенсі, що за своєю природою він не забруднений обмежувальними факторами; а "пустотність" означає повну відсутність неможливих способів існування. До прикладу, наш ум завжди був і завжди буде позбавлений абсолютно незалежного існування, що не зазнає жодного впливу і залишається назавжди в обмеженому стані. Такий спосіб істинно встановленого існування (істинного існування) неможливий. Тож через повну відсутність, пустотність цього неможливого способу існування, а також через фундаментальну чистоту нашого ума та всі зростальні фактори природи будди ми всі здатні назавжди позбутися обмежень і досягти просвітлення.
Тантрична посвята (ініціація) – це церемонія активації наших зростальних факторів природи будди, стимулювання їх до подальшого розвитку та закладання подальшого "насіння" потенціалу. Щоб отримати посвяту потрібен не лише висококваліфікований тантричний майстер, але й наша належна підготовка, сприйнятливість та активна участь у процесі. Належна підготовка означає, перш за все, визначення надійного напрямку в нашому житті ("прийняття прихистку"). Це означає рух в надійному напрямку, вказаному буддами, Дгармою та високореалізованою Ар'я Санґхою. Хоча на звичайному рівні Дгарма – це буддійське вчення, на глибинному рівні вона означає саме те, чого ми досягаємо, слідуючи цьому вченню. Ми досягаємо стану, в якому всі наші страждання та їхні причини назавжди викорінені з нашого ментального континууму, натомість наш ум сповнюється усвідомленням, що виникає в результаті цих станів. Будди – це ті, хто повною мірою мають у своєму ментальному континуумі ці істинні припинення та істинні шляхи ума (істинні розуміння, які ведуть до припинення і є результатом цього припинення, "істинні шляхи"). Ар'я Санґха – це ті, хто досяг цього частково.
Окрім цього надійного напрямку (прихистку) в житті нам також потрібен базовий рівень "зречення". Це означає сильну рішучість звільнитися від безконтрольно повторюваних перенароджень. Оскільки ми сповнені рішучості звільнитися від цього, ми готові позбутися істинних страждань і істинних причин страждань, які призводять до здобуття обмежених тіла й ума в кожному перенародженні.
Далі, щоб активувати потенціал нашої буддової природи, нам потрібно мати базовий рівень наміру бодгічітти. З цією метою ми зосереджуємося на власному просвітленні, яке ще не сталося, але може статися на основі нашої природи будди. Наша мета – досягти цього стану, причиною якого слугує бажання якнайкраще допомогти всім іншим звільнитися від безконтрольно повторюваних перенароджень і досягти просвітлення. Така мета ґрунтується на рівній неупередженій любові та співчутті до всіх і прийнятті всезагальної відповідальності за допомогу всім.
Крім того, нам потрібен базовий рівень розуміння пустотності: того факту, що ми самі, інші, сансара, звільнення, просвітлення – все це "первісно" позбавлене існування у неможливий спосіб. Жодне з цих явищ не існує ізольовано, незалежно від усього іншого, включно з причинами, наслідками та концептуальними категоріями, які використовуємо для обговорення чи роздумів про ці явища. Нам також потрібне базове розуміння того, як практика тантри приведе нас до просвітлення, і впевненість в методах тантри і в здатності нашого тантричного майстра провести нас цими методами.
Під час посвяти у вищий клас тантри, наприклад, Калачакру, ми даємо обітниці бодгісаттви і тантричні обітниці. Обітниці бодгісаттви полягають в уникненні поведінки, яка б заважала нам бути максимально корисними для інших. Тантричні обітниці полягають в уникненні поведінки та способу мислення, які б перешкоджали нашому успіху в тантричній практиці. Щоб отримати ці обітниці, ми повинні свідомо прийняти їх із достеменним рішучим наміром докласти всіх можливих зусиль, щоб дотримуватися їх на всьому шляху аж до досягнення просвітлення. Основою для здатності дотримуватися їх є наше тренування в етичній самодисципліні. Ми тренуємося в цьому через дотримання певного рівня обітниць індивідуального звільнення (обітниці пратімокші), наприклад, обітниць мирянина утримуватися від вбивства, крадіжки, брехні, вживання інтоксикантів і потурання сексуальній поведінці, неприйнятній для здобуття звільнення.
Ритуал посвяти складається з багатьох частин, кожна з яких передбачає складну візуалізацію нашого тантричного вчителя як фігури будди (їдама), нашого оточення як палацу-мандали та земель цієї буддової форми, і нас самих як різних фігур будди, що символізують наш власний майбутній просвітлений стан, якого ми прагнемо досягти за допомогою бодгічітти. Навіть якщо ми не здатні чітко уявити це, нам потрібно принаймні відчути, що наш тантричний майстер, наше оточення й ми самі прийняли ці чисті форми.
На кожному етапі посвяти нам також потрібно уявляти, що ми переживаємо блаженний стан ума, зосереджений на пустотності. Може нам і не під силу зробити це дуже добре, та потрібно хоча б думати, що все, що відбувається, не існує незалежно від причин, наслідків, складників і того, на що вказують слова і поняття, що все позначають. Коли ми нагадуємо собі про істину пустотності всього, ми маємо відчувати себе щасливішими. Такий свідомий досвід блаженного усвідомлення пустотності – це те, що насправді активує наші зростальні фактори природи будди, стимулює їх до подальшого розвитку, засіває більше "насіння" потенціалу. Тому нам потрібно старанно намагатися зароджувати такий стан ума. В такий спосіб ми дійсно отримаємо посвяту, а не просто станемо її пасивними свідками.