Пояснення
Любов у буддизмі – це бажання, щоб інші були щасливі й мали причини щастя. Також любов – це готовність допомогти їм досягти цього щастя, якщо це можливо: ми не просто сидимо, склавши руки, і сподіваємося, що допоможе хтось інший. Це всеосяжне відчуття, яке поширюється не лише на тих, хто нам подобається чи близький до нас: воно також охоплює незнайомців і навіть тих, хто нам не подобається. Така всеохоплююча любов є неупередженою: вона вільна від прив'язаності, відрази чи байдужості. Це тому, що вона ґрунтується на розумінні, що всі однаково хочуть бути щасливими та не хочуть бути нещасними. Інші люди можуть поводитися і мислити деструктивно, зумовлюючи причини для нещастя. Але так відбувається лише тому, що вони розгублені і просто не знають, що дійсно принесе їм щастя.
Отже, наша любов ґрунтується на розумінні того, що всі інші – це просто люди, які так само, як і ми, хочуть бути щасливими. Наша любов не основана на тому, як люди себе зазвичай поводять. Також, звісно, вона не основана на тому, чи добрі вони до нас і чи люблять нас у відповідь. Оскільки в нас немає ніяких очікувань і упереджень, наша безумовна любов проявляється як спокійний стан ума; вона не затьмарює наш ум ніякими безглуздими думками й не призводить до безглуздих дій через прив'язаність.
Емоційна складова такої любові – це відчуття вдячності та взаємозв'язку з усіма. Відчуття взаємозв'язку та вдячності виникають з усвідомлення того, що все, що ми споживаємо та використовуємо, є результатом праці інших людей. Якби не важка праця інших, звідки б ми брали речі, якими користуємося? Звідки б ми брали сировину для виробництва товарів? Звідки б ми брали їжу й одяг, електрику і воду в наших будинках, інформацію в інтернеті тощо? Люди навіть допомагають нам опосередковано, створюючи ринок, який стимулює інших виробляти продукти, які ми купуємо.
Чим сильніше ми відчуваємо цей взаємозв'язок і вдячність, тим безпечніше й щасливіше почуваємося. Це відчуття залежить від окситоцину – гормону, який відповідає за зв'язок між матір'ю та новонародженою дитиною. Коли ми відчули це тепле, радісне відчуття, ми розширюємо його в нашій медитації. Ми починаємо із себе, бо якщо ми не бажаємо щастя собі, то як ми можемо бажати щастя комусь іншому? Потім ми поширюємо його на дедалі ширші групи, доки воно не охопить усіх.
На кожному кроці ми думаємо по три наступні речі:
- Як було би чудово, якби інші були щасливі й мали причини щастя.
- Нехай вони будуть щасливі, тобто: "Я дійсно дуже хочу, щоб вони були щасливі".
- "Нехай я зможу принести їм щастя".
Розмірковуючи про те, як створити причини щастя інших людей, ми маємо спочатку зрозуміти причини їхнього нещастя. Якщо людина голодна, ми не просто бажаємо, щоб вона мала достатньо їжі, але й усвідомлюємо, що навіть якщо вона буде щаслива після того, як поїсть, вона може наїстися шкідливої їжі і згодом страждати від ожиріння. Отже, ми також бажаємо людям емоційної рівноваги, вдоволеності та самоконтролю над своїм режимом харчування. Те саме стосується грошей, матеріальних благ тощо. Ми думаємо про довготривале стійке щастя, а не лише про короткочасне задоволення матеріальних потреб.
Медитація
- Заспокойтеся, зосередившись на диханні.
- Подумайте про те, що все, чим ви користуєтесь і що споживаєте, залежить від інших.
- Зосередьтеся на відчутті взаємозв'язку з усіма істотами та глибокому почутті вдячності.
- Помітьте, як від цього ви відчуваєте більше тепла, безпеки й щастя.
- Зосередьтеся на собі й поміркуйте, наскільки часто ви відчуваєте себе нещасним(ою).
- Подумайте: "Як було б чудово, якби я був(ла) щасливим(ою) і мав(ла) причини щастя; нехай я буду щасливим(ою); нехай я створю причини, які принесуть мені більше щастя; але не просто поверхневого короткочасного щастя, а довготривалого щастя". Ви також можете подумати про конкретні речі, які би зробили вас щасливіше: емоційна рівновага і стабільність, спокійний ясний ум, більше ясності, кращі стосунки з іншими тощо.
- [За бажанням: уявіть, що ви наповнюєтеся теплим жовтим світлом, яке символізує зігріваюче відчуття щастя].
- Потім зробіть те саме по відношенню до когось, хто вам подобається, і поширте це відчуття ще на кількох приємних для вас людей.
- [За бажанням: уявіть, що ви випромінюєте тепле жовте світло і наповнюєте ним цю людину (або декількох людей)].
- Потім зробіть те саме по відношенню до людей, яких ви просто зустрічаєте у своєму житті, з якими у вас немає особливих стосунків, наприклад, до касира в магазині або до водія автобуса.
- Потім до людей, які вам не подобаються.
- Потім до всіх трьох груп разом.
- Потім поширюйте цю любов на всіх у вашому місті, країні, в усьому світі.
Підсумок
Отже, неупереджена, всеосяжна любов – це складна емоція, що поєднує в собі відчуття взаємозв'язку з усіма й почуття вдячності за те, як вони прямо чи опосередковано сприяли вашому життєвому благополуччю. Це спокійний, теплий емоційний стан, без прив'язаності, відрази чи байдужості; у ньому немає улюбленців або чужинців. Така любов є безумовною і поширюється на всіх, незалежно від того, як вони себе поводять, оскільки вона ґрунтується на розумінні, що всі ми однаково бажаємо бути щасливими й не бажаємо бути нещасними. Така любов не очікує нічого натомість. Вона не є пасивною, а спонукає робити все можливе, щоб допомогти іншим здобути не лише короткочасне щастя і звільнення від матеріальних проблем, але й довготривале стійке щастя та свободу від турбуючих емоцій та заплутаних думок.