Ревнощі викликають у нас параною, що наш партнер або друзі покинуть нас. Це руйнує наші стосунки і призводить до повної втрати спокою ума. Чим більше в нас ревнощів і власництва, тим більше ми відштовхуємо людей навколо. Усвідомлення того, що ми всі здатні любити величезну кількість людей і речей, допомагає нам подолати ревнощі. Любов до наших друзів, професії, спорту тощо не зменшує любові нашого партнера до нас (чи нашої до нього), а навпаки, збагачує її.
Ревнощі і заздрість
Ревнощі можуть приймати кілька форм. Якщо ми самотні і відчуваємо ревнощі до пари або потяг до когось, хто вже перебуває у стосунках, це насправді заздрість. Ми хотіли б отримати прихильність і увагу тієї людини, або хотіли б мати такі ж люблячі стосунки. В обох випадках ми заздримо тому, чого нам бракує, і це може викликати почуття неадекватності та інші проблеми з самооцінкою.
Ревнощі в стосунках
Ревнощі в стосунках можуть сильно турбувати і бентежити. Тоді як заздрість зосереджена на тому, що має інша людина, ревнощі сфокусовані на нашому партнері або другові і третій особі. І зазвичай ми боїмося, що втратимо наші особливі стосунки через цю третю особу. Ми стаємо нетерпимими до будь-якого суперництва чи можливої зради. Наприклад, ми відчуваємо ревнощі, якщо наш партнер проводить багато часу зі своїми друзями або відвідує заходи без нас. Навіть собака відчуває цей вид ревнощів, коли в домі з'являється новонароджена дитина. Ця форма ревнощів містить елементи образи і ворожості на додаток до сильної невпевненості і недовіри.
Якщо ми невпевнені в собі, то коли наш партнер чи друг проводить час з іншими людьми, ми починаємо ревнувати. Це відбувається тому, що ми не впевнені у власній цінності і що інша людина нас справді любить. Це призводить до втрати довіри до нашого партнера. Ми боїмося, що нас покинуть. Цей страх може з'явитися, навіть якщо наш партнер або друг взагалі ні з ким не проводить часу. Через надмірне власництво ми параноїдально боїмося, що вони можуть покинути нас будь-якої миті.
Подолання ревнощів
Щоб впоратися з ревнощами, нам треба замислитися над тим, що наше серце здатне любити всіх – це один з аспектів нашої природи будди. Коли ми усвідомлюємо цей факт, це допомагає нам подолати ревнощі, бо любов до однієї людини не виключає любові до інших. Просто подумайте про себе, про те, як ви можете відкрити своє серце для стількох людей і речей. З відкритим серцем ми можемо любити нашого партнера, друзів, дітей, домашніх тварин, батьків, країни, природу, Бога, хобі і так далі. У нашому серці є місце для всіх, тому що любов до одного не виключає любов до всіх інших. Ми цілком здатні взаємодіяти з усіма цими об'єктами нашої любові і висловлювати свої почуття так, як це доречно в кожному випадку. Звичайно, ми не виказуємо свою любов і прихильність до собаки так само, як до дружини, чоловіка чи батьків!
Якщо ми самі можемо мати відкрите серце, то і наш партнер чи друг також. Серце кожної людини має однакову здатність поширювати любов на величезну кількість людей і речей – навіть на весь світ. Несправедливо і нереалістично очікувати і тим паче вимагати, щоб вони любили тільки нас і ніколи не мали інших люблячих друзів або власних інтересів. Невже ми такої поганої думки про них, що відчуваємо, ніби в їхніх серцях немає місця ані для нас, ані для інших людей? Невже ми справді хочемо позбавити їх можливості реалізувати закладену в них природою будди здатність до любові, а отже, однієї з найбільших радостей життя?
Тут ми не говоримо про сексуальну невірність. Питання моногамії та сексуальної невірності є надзвичайно складними і тягнуть за собою багато інших проблем. У будь-якому випадку, якщо наш сексуальний партнер, особливо якщо це чоловік або дружина в сім’ї з малою дитиною, зраджує або проводить багато часу з іншими, то ревнощі, образи і власництво не будуть конструктивними емоційними реакціями. Ми повинні тверезо оцінювати ситуацію, адже якщо кричати на свого партнера або намагатися змусити його відчути провину, ми навряд чи посприяємо його любові до нас.
Відкрити своє серце любові
Якщо ми думаємо, що близькі люблячі дружні стосунки можливі лише з однією людиною, то ми вважатимемо, що є лише одна людина, наш партнер або друг, чия любов має значення. Навіть якщо є багато інших людей, які нас люблять, ми схильні ігнорувати цей факт, думаючи: "Це не рахується". Відкриваючи своє серце якомога більшій кількості людей і визнаючи любов, яку наші друзі, родичі, домашні тварини тощо мають до нас зараз, мали в минулому і матимуть у майбутньому, ми відчуваємо себе більш емоційно безпечно. Це, в свою чергу, допомагає нам подолати будь-яку зацикленість на тому, що хтось для нас є особливим об'єктом любові.
Всезнання і любов до всіх передбачають, що наші ум і серце вміщають усіх без винятку. Проте, коли будда зосереджується на одній людині, він або вона на 100% сконцентровані на цій людині. Тому любов до всіх не означає, що любов до кожної окремої людини розмивається. Не варто боятися, що якщо ми відкриємо свої серця багатьом людям, наші особисті стосунки стануть менш інтенсивними чи повноцінними. Ми зможемо менше чіплятися і бути менш залежними від якихось одних стосунків, в очікуванні, що вони задовільнять всі наші потреби, і ми можемо проводити менше часу з окремою людиною, але при кожній зустрічі бути повністю залученими. Те ж саме стосується і любові інших до нас, коли ми ревнуємо, думаючи, що любов до нас слабшає, бо вони також мають люблячі дружні стосунки з іншими.
Нереалістично думати, що якась одна людина стане нашою ідеальною парою, нашою "другою половинкою", яка буде доповнювати нас у всіх аспектах, і з якою ми зможемо розділити всі сторони нашого життя. Такі уявлення ґрунтуються на давньогрецькому міфі, розказаному Платоном, про те, що спочатку ми всі були єдиним цілим, яке розкололося навпіл. І "десь там" є наша друга половина, а справжня любов – це коли ми знаходимо нашу другу половинку і воззʼєднуємося з нею. Хоча цей міф став основою для західного романтизму, він не має відношення до реальності. Вірити в нього все одно, що вірити в прекрасного принца, який приїде рятувати вас на білому коні. Нам потрібна любляча дружба з багатьма людьми, щоб задовольнити всі наші інтереси і потреби. Якщо це вірно для нас, то це також вірно для нашого партнера і друзів. Ми не можемо задовольнити всі їхні потреби, тому вони теж потребують дружби з іншими людьми.
Підсумок
Коли в нашому житті з'являється нова людина, корисно сприймати її як красивого дикого птаха, що прилетів до нашого вікна. Якщо ми заздримо, що ця пташка також прилітає до чужих вікон, і замикаємо її в клітці, вона стає настільки нещасною, що втрачає свою красу і навіть може загинути. Якщо ж ми відпустимо пташку на волю, то зможемо насолоджуватися тим чудовим часом, що вона проводить з нами. Коли птах відлітає, як це і повинно бути, він буде більш схильний повернутися, якщо відчуватиме себе в безпеці з нами. Якщо ми визнаємо і поважаємо, що кожен, включаючи нас самих, має право мати багато близьких друзів, наші стосунки будуть більш здоровими і тривалими.