Шантідева

Шантідева народився у восьмому столітті сином царя в регіоні Бенгалії у Східній Індії. Коли він збирався зійти на трон, йому приснився Манджушрі, який сказав: "Трон не для тебе". Прислухавшись до слів Манджушрі, він зрікся трону і усамітнився в джунглях. Там він зустрічав і навчався у різних небуддійських ґуру, інтенсивно медитував і досягнув просунутих станів поглибленого зосередження. Але, як і Шак'ямуні, він зрозумів, що занурення в глибокі стани зосередження не усуває коріння страждань. Покладаючись на практику Манджушрі, він зрештою побачив реальні видіння цього втілення мудрості всіх будд і отримав від нього вчення.

Відтак, Шантідева полишив життя в джунглях і вирушив до монашого університету Наланда, де абат постриг його в монахи. Там він вивчав великі сутри і тантри та інтенсивно практикував, але приховував усі свої практики. Всі думали, що він лише їсть, спить і ходить в туалет. Але насправді він завжди перебував у медитативному стані ясного світла.

Врешті-решт, монахи з монастиря вирішили вигнати його, бо вважали, що з нього немає жодної користі. Як привід, вони сказали йому, що він повинен виголосити вчення на оригінальний текст, думаючи, що він стане для всіх посміховиськом. Вони спорудили дуже високий трон без сходів, думаючи, що він ніяк не зможе на нього забратись. Але трон опустився до рівня Шантідеви, так що він міг легко на нього зійти.

Потім він почав вчення по Сходженню на шлях бодгісаттви, Бодгічар’яватарі. Коли він дійшов до певного вірша в дев'ятій главі про пустоту (порожнечу), він поволі злетів у повітря. Вірш був такий:

(IX.34) Коли перед дуалістичним умом не залишається (істинно існуючого) функціонального явища або нефункціонального явища (відсутності його істинного існування), тоді, оскільки інші альтернативи не можуть існувати, настає повне заспокоєння в (стані) без ментальної спрямованості (до неможливого).

Після цього було чути лише його голос, який читав решту тексту. Сам він зник з поля зору. Пізніше монахи записали текст по пам'яті.

У своєму вченні Шантідева посилався на два інші тексти, які він написав у Наланді: (1) Збірник тренування (Шикшасамуччая) і (2) Збірник сутр (Сутрасамуччая), але ніхто не знав, де їх можна знайти. Та врешті-решт хтось мав видіння, в якому Шантідева сказав, що вони заховані в балках стелі кімнати одного монаха. У видінні Шантідева також сказав, що сам він не повернеться.

У Збірнику сутр узагальнено основні положення сутр, а в Збірнику тренування узагальнено практики сутр. Тибетський переклад другого тексту, а також Сходження на шлях бодгісаттви можна знайти в Тенґ'юрі, збірці тибетських перекладів індійських коментарів до слів Будди. За словами Куну Лами Рінпоче, Збірник сутр був перекладений тибетською мовою, але в Тенґ’юрі його немає.

Існує кілька коментарів до Сходження на шлях бодгісаттви, особливо до дев'ятого розділу. Тибетські коментарі походять з усіх традицій, оскільки цей текст є центральним для всіх шкіл буддизму в Тибеті. У традиції Ґелуґ Велике викладення ступенів шляху Цонкапи (Lam-rim chen-mo) значною мірою спирається на Збірник тренувань і Сходження на шлях бодгісаттви, особливо на вчення про заміну себе на інших. Хоча Цонкапа не написав окремого коментаря до Сходження на шлях бодгісаттви, його Велике викладення ступенів шляху  охоплює багато моментів, що розглядаються в цій книзі. Його Суть досконалого роз’яснення тлумачень і визначень (Drang-nges legs-bshad-snying-po) охоплює багато пунктів з дев'ятого розділу. Його Роз'яснення наміру: Доповнення до Кореневих строф про Серединний Шлях (Чандракірті) (dBu-ma dgongs-pa rab-gsal) також багато в чому спирається на нього.