Уникнення десяти деструктивних дій

Існує багато фізичних, вербальних і ментальних дій, які є деструктивними. Буддизм виділяє десять найшкідливіших з них. Вони шкідливі, тому що майже завжди виникають через турбуючі емоції, безсоромність, відсутність гідності чи просто байдужість. Вони походять від глибоко вкорінених звичок і, як наслідок, посилюють наші негативні тенденції. У довгостроковій перспективі наша деструктивна поведінка призводить до нещасливого життя, в якому ми продовжуємо створювати собі проблеми.

Існує три типи фізичної поведінки, які є деструктивними:

1. Забирати життя інших – від людини до найдрібнішої комахи. Як наслідок, у нас немає толерантності до всього, що нам неприємно; наша негайна реакція на все, що нам не подобається, – це знищення; ми часто вступаємо в бійки.
2. Брати те, що нам не дано – красти, не повертати позичене, користуватися чужим без дозволу тощо. Як наслідок, ми завжди почуваємося бідними та ошуканими жертвами: нам ніхто нічого не позичає, наші стосунки з іншими будуються переважно на взаємній експлуатації.
3. Залучатися до неприйнятної сексуальної поведінки – зґвалтування, подружня зрада, інцест тощо. Як наслідок, наші сексуальні стосунки здебільшого короткочасні, і ми, і наші постійні партнери просто об'єктивуємо одне одного, нас приваблює те, що по суті є брудним.

Існує чотири типи вербальної поведінки, які є деструктивними:

1. Брехня – свідомо говорити неправду, вводити інших в оману тощо. Як наслідок, ніхто ніколи не вірить і не довіряє тому, що ми говоримо, а ми не довіряємо тому, що говорять інші; ми не здатні відрізнити реальність від наших власних вигадок.
2. Слова, що вносять розбрат – говорити зле про інших, щоб змусити їх розлучитися або поглибити їхню ворожнечу чи відчуження. Як наслідок, наша дружба не триває довго, бо наші друзі підозрюють, що ми також говоримо погані речі про них за їхніми спинами; нам бракує близьких друзів, і тому ми почуваємося ізольованими та самотніми.
3. Грубі слова – говорити речі, які зачіпають почуття інших. Як наслідок, інші не люблять і уникають нас; навіть перебуваючи поруч з нами, інші не можуть розслабитися і часто говорять нам неприємні речі у відповідь; ми стаємо ще більш ізольованими і самотніми.
4. Пуста балаканина – марнування власного та чужого часу на беззмістовну балаканину; переривання інших своєю беззмістовною балаканиною, коли вони займаються чимось позитивним. Як наслідок, ніхто не сприймає нас серйозно, ми не можемо зосередити увагу на жодному завданні, не перевіряючи свій смартфон кожні кілька хвилин; ми не робимо нічого значущого.

Існує три способи мислення, які є деструктивними:

1. Пожадливе мислення – через заздрість ми нав'язливо думаємо і плануємо, як отримати якусь річ або якість, яку має хтось інший, або навіть перевершити його. Як наслідок, ми ніколи не маємо спокою ума і не відчуваємо радості, бо нас завжди мучать негативні думки про чужі досягнення.
2. Злостиве мислення – думати і планувати, як нашкодити комусь іншому або як помститися за те, що вони нам сказали чи зробили. Як наслідок, ми ніколи не відчуваємо себе в безпеці і не можемо розслабитися; ми живемо в постійній параної і страху, боїмося, що інші готують змову проти нас.
3. Викривлене вороже мислення – це не просто вперто думати те, що суперечить істині та рельності, але й  подумки сперечатися з тими, хто з нами не згоден, і агресивно принижувати їх. В результаті наш ум стає більш закритим, абсолютно несприйнятливими до будь-яких корисних пропозицій чи порад; наші серця також стають закритими для інших, ми завжди думаємо тільки про себе і про те, що ми завжди праві; ми залишаємося безглуздими і дурними.

Уникати цих 10 дій важливо й доречно для кожного, хто бажає жити щасливішим життям, незалежно від релігії чи переконань.

Ці десять деструктивних дій вказують на десять типів поведінки, яких ми повинні уникати. Ми повинні думати якомога ширше про нашу поведінку та її наслідки. Ось кілька прикладів для роздумів, але я впевнений, що кожен з нас може доповнити цей список.

1. Забирати життя інших – побиття або грубе поводження з іншими, ігнорування прохання про допомогу (у фізичній формі), занадто швидка ходьба з хворим або літньою людиною, а також заподіяння будь-якої фізичної шкоди, включно з забрудненням навколишнього середовища і курінням в безпосередній близькості до некурців, особливо дітей.
2. Брати те, що не було дано – незаконне завантаження матеріалів з інтернету, плагіат, шахрайство, ухиляння від сплати податків, вторгнення в приватне життя інших людей і навіть куштування без дозволу їжі з тарілки нашого партнера чи друга.
3. Неналежна сексуальна поведінка – сексуальні домагання, ігнорування потреб партнера під час сексу, надмірний або недостатній прояв почуттів.
4. Брехня – обман когось щодо наших справжніх почуттів або намірів у стосунках з ними
5. Слова, що вносять розбрат – критика чогось позитивного або етично нейтрального, до чого хтось долучений або планує долучитися, і відмовляння від участі в цьому.
6. Грубі слова – кричати на людей, говорити агресивно, без співчуття та критично висловлюватися на адресу людини в емоційно вразливому стані; а також використовувати нецензурну чи саркастичну лексику в неналежній компанії або в невідповідний час.
7. Пуста балаканина – зраджувати довіру і розкривати чиїсь інтимні таємниці іншим, писати повідомлення про тривіальні речі, особливо посеред ночі, публікувати в соціальних мережах фотографії та коментарі про тривіальні аспекти нашого повсякденного життя, перебивати інших, не даючи їм закінчити й речення, а також робити безглузді зауваження або говорити дурні речі під час серйозних розмов.
8. Пожадливе мислення – бажати, щоб людина, з якою ми їмо в ресторані, дала нам спробувати те, що вона замовила; коли бачимо фотографії або читаємо пости в соціальних мережах про захоплюючі, чудові часи, які провели інші, жаліємо себе і з заздрістю думаємо про те, як би ми хотіли бути такими ж популярними і щасливими.
9. Злостиве мислення – коли хтось говорить нам щось неприємне або жорстоке, а ми не знаходимо слів, і потім довго думаємо про те, що ми могли би сказати у відповідь, щоб зробити боляче цій людині.
10.  Викривлене вороже мислення – мати негативні, ворожі думки, коли хтось пропонує або намагається допомогти нам зробити щось, з чим, на нашу думку, ми можемо впоратися самі; думки про те, що хтось дурний, якщо намагається вдосконалити себе в якійсь сфері (яка не є шкідливою, але яка нас не цікавить або здається нам неважливою).

Те, як ми діємо по відношенню до себе, може бути настільки ж руйнівним, як і наша поведінка спрямована на інших. Щоб жити щасливішим життям, нам потрібно розпізнати ці негативні патерни і працювати над їх виправленням. Знову ж таки, десять деструктивних способів дій вказують на типи поведінки, які нам потрібно припинити.

1. Забирати життя інших – погано ставитися до себе, погано слідкувати за своїм фізичним здоров’ям: перевтомлюватись, погано харчуватись, не займатись фізичними вправами або не висипатись.
2. Брати те, що не було дано – витрачати гроші на неважливі речі, або, навпаки, бути скупим чи ощадливим, економити там, де ми можемо дозволити собі цього не робити.
3. Неналежна сексуальна поведінка – участь у сексуальних діях, які можуть загрожувати нашому здоров'ю, або забруднення нашої свідомості порнографією.
4. Брехня – обманювати себе щодо своїх почуттів або мотивації.
5. Слова, що вносять розбрат – говорити внеприємній манері: наприклад, весь час скаржитися, щоб іншим було неприємно перебувати з нами, і щоби вони уникали нашої компанії.
6. Грубі слова – вербально ображати самих себе.
7. Пуста балаканина – розмови про все поспіль, про наші особисті справи, сумніви чи турботи, або витрачання нескінченних годин на соціальні мережі, безглузді відеоігри чи блукання в інтернеті.
8. Пожадливе мислення – через свій перфекціонізм думати про те, як нам перевершити себе.
9. Злостиве мислення – мислення з почуттям провини про те, які ми жахливі і як не заслуговуємо на щастя.
10. Викривлене вороже мислення – думати, що ми безглузді через те, що намагаємося вдосконалюватися або допомагати іншим.

Коли ми починаємо аналізувати деструктивні вчинки, які ми робили в минулому, важливо уникати негативного ставлення до себе. Замість того, щоби нас паралізувало почуття провини, ми маємо визнати, що робили щось через невідання і наївність щодо наслідків нашої поведінки: не тому, що ми самі погані, а тому, що нами нав'язливо керували наші турбуючі емоції. Ми шкодуємо про те, що зробили, і бажаємо цього уникати, однак водночас розуміємо, що не можемо змінити минуле. Що минуло, – минуло, але тепер ми можемо вирішити зробити все можливе, щоб не повторювати таку поведінку. Потім ми підтверджуємо позитивний напрямок, який намагаємося надати своєму життю, і докладаємо зусиль, щоб якомога більше долучатися до конструктивних дій, заснованих на любові та співчутті. Це допомагає розвинути більше позитивних звичок, які врівноважують і врешті-решт переважують непереборну силу негативних звичок.

Також ми починаємо сповільнювати нашу реакцію на людей і події, з якими стикаємося, щоб вловити простір між моментом, коли ми відчуваємо поштовх до того, щоби діяти деструктивно за звичкою, і моментом, коли ми дійсно діємо. Ми використовуємо цей момент, щоб вирішити, що буде корисним, а що шкідливим, і відтак допомагаємо собі утриматися від того, щоб зробити, сказати чи подумати щось деструктивне. Як рекомендував великий індійський буддійський майстер Шантідева: "Будь наче дерев'яна брила". Ми можемо діяти так, але з розумінням, любов'ю, співчуттям і повагою як до себе, так і до інших. Це не означає, що ми щось в собі придушуємо або пригнічуємо – це тільки зробить нас тривожними і напруженими. З мудрим і співчутливим умом ми розсіюємо негативну енергію, яка могла б змусити нас зробити або сказати щось, про що ми згодом пошкодуємо. Відтак у нас з’являється свобода, щоби поводитися конструктивно, спираючись на позитивні емоції та розуміння.

Коли ми утримуємося від деструктивної поведінки, це не лише приносить користь іншим, але й, зрештою, відповідає нашим власним інтересам. Коли ми бачимо, що саме наша поведінка є причиною нашого власного нещастя, ми, природно, будемо радіти тому, що уникаємо деструктивних і негативних звичок і дій. Коли ми припиняємо підкріплювати ці звички, наші стосунки з іншими покращуються і стають більш щирими, а ми водночасвідчуваємо себе в злагоді з собою. Якщо ми справді прагнемо віднайти спокій ума, нам потрібно докласти зусиль, щоби позбутися способів діяти, говорити і думати деструктивно. Це значно покращить якість нашого життя.