Зречення: визначення та їхній сенс
Зречення (nges-'byung) – це рішучість звільнитися не лише від певних видів страждань, але й від їхніх причин. Воно також містить прагнення позбавитися від страждання і від їхніх причин. Це вимагає неабиякої сміливості – це не просто прагнення отримати щось приємне, не заплативши за це належну ціну.
Зречення також передбачає віру в те, що звільнитися від страждання та його причин можливо. Це не просто бажання, а віра в певну істину (dad-pa). Таку віру можна розділити на три види.
- Віра, основана на здоровому глузді (dang-ba'i dad-pa), очищає ум від турбуючих емоцій і ставлень до об'єкта. Завдяки цьому правильне зречення очищає ум від нерішучості, жалю до себе і обурення через те, що доводиться відмовлятися від чогось бажаного.
- Віра, основана на логічному аналізі (yid-ches-pa). Нам потрібно зрозуміти, яким чином можна звільнитися від страждань та їхніх причин.
- Віра в істину, що включає прагнення до неї (mngon-dad-kyi dad-pa). Як і у двох стадіях бодгічітти (спрямованій і дієвій), нам потрібно не просто бажати чи бути готовими позбутися від певного рівня страждань та їхніх причин, на основі віри в те, що ми здатні це зробити. Нам потрібно насправді позбутися від них, наскільки це можливо в нашій ситуації, і залучитися до практик, які дозволять нам врешті-решт назавжди звільнитися від страждань та їхніх причин.
Крім того, правильне зречення – це не те саме, що короткочасне імпульсивне зречення (sna-thung spu-sud-kyi nges-'byung), коли ми фанатично зрікаємося усього, основуючись на сліпій вірі в те, що якесь зовнішнє джерело врятує нас. Правильне зречення передбачає реалістичне розуміння того, що нам доведеться докласти багато зусиль. Ми можемо отримувати натхнення від інших, але нам доведеться багато працювати самим.
До того ж нам потрібно реалістично ставитися до нашого прогресу на шляху. Звільнення від сансари ніколи не буває лінійним процесом, коли ситуація з кожним днем лише покращується. Поки ми не звільнимося назавжди, нас спіткатимуть злети й падіння сансари. Якщо дивитися на нашу практику з погляду тривалих проміжків часу, ми зможемо побачити певний прогрес, але з погляду повсякденного життя наш настрій буде то покращуватися, то погіршуватися.
Таким чином, нам потрібні дисципліна й терпіння, щоби переносити труднощі на буддійському шляху, а також радісна наполегливість подібна до броні (go-cha'i brtson-'grus), щоби продовжувати йти вперед попри злети й падіння. З вірою, основаною на здоровому глузді, яка підкріплює нашу рішучість бути вільними, ми не будемо розчаровуватися чи засмучуватися.
Дві стадії зречення за Цонкапою
У "Трьох основних аспектах шляху" (Lam-gtso rnam-gsum) Цонкапа розрізняє дві стадії зречення:
- Зречення з початковою мотивацією, коли турбота про майбутні життя стає більшою за турботу про життя теперішнє;
- Зречення з середньою мотивацією, коли здобуття звільнення від безконтрольно повторюваних перенароджень у сансарі стає важливішим за майбутні життя.
Перший рівень зречення практикують також небуддисти, які прагнуть потрапити "на небеса", а другий рівень є виключно буддійським.
Зречення в контексті Дгарми-Лайт
Ми також можемо додати у цей список попередній етап Дгарми-Лайт – спрощеної версії Дгарми (за аналогією до Кока-Коли-Лайт). У зреченні Дгарми-Лайт турбота про пізніші періоди цього життя та про наступні покоління стає важливішою за щоденні миттєві задоволення.
Однак зречення Дгарми-Лайт можна вважати частиною буддійського шляху лише тоді, коли ми розглядаємо його лише як сходинку для досягнення двох рівнів Справжньої Дгарми. Щоб досягти цих двох рівнів, ми повинні правильно розуміти буддійське вчення про перенародження, а також мати віру в це вчення, основану на логічному аналізі. Бо в протилежному випадку, як ми можемо щиро працювати заради нашого майбутнього життя або заради того, щоб отримати звільнення від безконтрольно повторюваних перенароджень?
Практикуючи зречення Дгарми-Лайт, ми починаємо спостерігати за повсякденними проблемами, з якими стикаємося в житті: у стосунках, у складних ситуаціях і так далі. Ми також розглядаємо причини цих проблем. Тоді в нас зʼявляється бажання позбутися від проблем і їхніх причин, щоби покращити якість теперішнього життя – і не лише тут і зараз, але й у майбутньому. Таке зречення подібне до психотерапії.
Одночасно з цим ми можемо обрати надійний напрямок у житті (прийняти прихисток) на рівні Дгарми-Лайт. Обираючи надійний напрямок у житті, ми працюємо над тим, щоб наші неврози завдавали нам якнайменше неприємностей. Ми сприймаємо тих, хто повністю або частково досяг цього, як тих, хто вказує нам шлях.
Попереднє зречення та попередній надійний напрямок
У ламрімі (поетапному шляху) тема прийняття надійного напрямку спочатку розглядається в контексті зречення початкового рівня. Тут воно ґрунтується на страху перед гіршими перенародженнями й вірі, що Три Дорогоцінності можуть привести нас до кращого перенародження. Як і у версії Дгарми-Лайт, цей рівень зречення й надійного напрямку є лише попереднім. Це ще не повноцінне зречення.
Дорогоцінність Дгарми – це істинне припинення страждань та їхніх причин, а також істинні шляхи ума, що ведуть до цього. Однак Дорогоцінність Дгарми на початковому рівні, по суті, не є справжньою Дорогоцінністю Дгарми. На початковому рівні ми прагнемо припинити лише грубе страждання; його причиною є неусвідомлення причинно-наслідкових звʼязків поведінки; таке припинення є тимчасовим; а шлях полягає в утриманні від деструктивної поведінки.
До того ж ті, хто досягнув цієї Дорогоцінності Дгарми початкового рівня, лише отримують найкращі перенародження в якості людей і богів. Вони не є ані буддами, ані членами спільноти ар'я-санґхи, які мають пряме неконцептуальне пізнання порожнечі.
Повноцінне зречення й повноцінний надійний напрямок
Згідном з ламрімом, зречення і надійний напрямок можна вважати повноцінними лише на середньому рівні. На цьому рівні розглядаються всі три типи істинних страждань (біль, зміни та всепросякне страждання), істинною причиною страждань є неусвідомлення порожнечі, істинне припинення є нескінченним, а не тимчасовим (як в медитативних станах або у вищих перенародженнях), а істинний шлях ума – це неконцептуальне пізнання порожнечі.
Відповідно, на цьому рівні ми обираємо повноцінний надійний напрямок у нашому житті та прагнемо до повноцінної Дорогоцінності Дгарми: істинного припинення й істинного шляху. Такі досягнення повністю присутні в ментальних континуумах будд і частково – в ментальних континуумах ар'я-санґхи.
Рівень зречення та надійний напрямок бодгісаттви
На просунутому рівні ламріму, де мотивацією є бодгічітта, зречення спрямоване на звільнення всіх істот від сансаричних страждань та їхніх причин. Тобто воно спрямоване на звільнення всіх істот, а не лише деяких, і не лише від страждань болю, а від усіх видів страждань. Прагнення, щоб усі істоти були повністю звільнені від страждань і їхніх причин, доповнене переконаністю у можливості цього, називається "співчуттям". Співчуття – це один з аспектів зречення на рівні бодгісаттви.
Щоб розвинути здатність допомагати всім іншим звільнитися від страждань, нам потрібен інший аспект зречення бодгісаттви. Нам потрібно зректися не лише емоційних затьмарень (nyon-sgrib), що перешкоджають нашому звільненню, але й когнітивних затьмарень (shes-sgrib), що перешкоджають нашому всевіданню. Це передбачає розуміння того, що таке всевідання, що таке затьмарення, які йому заважають, а також тверду віру в те, що ми можемо назавжди позбутися цих затьмарень. Це також передбачає тверду віру в те, що кожен може назавжди позбутися цих затьмарень.
Заключні зауваження
Отже, на всьому буддійському шляху нам потрібно підтримувати прагнення позбутися страждань і причин страждань. Нам потрібно виявити, що джерело наших страждань – це егоїзм, лінь, прив'язаність, гнів і так далі; намагатися позбутися їх зараз, наскільки це можливо; і працювати над тим, щоб якнайшвидше позбутися їх назавжди.
У тантрі нам потрібно розвинути ще глибший рівень зречення. Ми повинні бути готові відмовитися, а потім дійсно відпустити, наскільки це можливо, наші звичайні уявлення про себе і наше чіпляння за них. Зречення – це дійсно глибока і далекосяжна практика, яку розвивають на всіх рівнях: від Дгарми-Лайт до найвищої тантри.