Співчуття – прагнення звільнити інших істот від страждань та причин страждань – це одна з найпрекрасніших людських якостей. Однак, хоча співчуття як ідея може нас надихати, воно стає по-справжньому сильним, коли ми втілюємо цю ідею в дії. Таким чином, дієве співчуття втілює наші найглибші цінності як буддійських практиків. Воно є наочним вираженням нашої відданості благополуччю всіх істот. Коли ми втілюємо наші співчутливі наміри в реальні осмислені дії, то можемо принести полегшення у навколишній світ. Чи можна уявити собі щось більш значуще?
Чому співчуття має бути дієвим
Перетворення страждання на полегшення
Перша з чотирьох благородних істин вчить, що наше життя від народження до смерті сповнене страждань і невдоволення. Разом з мудрістю, співчуття є протиотрутою від страждань. Однак співчуття в повному сенсі цього слова не обмежується лише розумінням чи емпатією – воно вимагає дії. Втілюючи співчуття в дії, ми можемо безпосередньо полегшити страждання інших. Чи ми допомагаємо другу в біді, чи підтримуємо добру справу, чи просто присутні поруч з кимось в складній ситуації – наші співчутливі дії можуть мати величезне значення для інших. Дієве співчуття також змінює нас самих. Коли ми робимо добрі вчинки, ми поступово розвиваємо щедре й відкрите до всього світу серце.
Створення позитивного кармічного потенціалу
Намір, з яким ми робимо ті чи інші дії, має ключове значення в буддизмі. Дії, мотивовані істинним співчуттям, створюють позитивний потенціал, який, за словами Будди, веде до майбутнього щастя. Коли ми діємо зі співчуттям, ми сіємо зерна доброти, які принесуть плоди в нашому власному житті й у житті інших. Співчутливі вчинки також розривають замкнене коло деструктивних потенціалів. Знову і знову відповідаючи на певні ситуації добротою і розумінням, а не гнівом чи егоїзмом, ми привчаємо свій ум і серце до конструктивних дій, аж поки це не стане нашою природною звичкою. Це також веде до глибшого внутрішнього спокою і робить більш ясним наш шлях до просвітлення.
Розуміння взаємопов'язаності
Дієве співчуття допомагає нам усвідомити взаємозв'язок усіх істот. У всесвіті немає жодної істоти, яка прокидаючись бажає собі нещастя; усі ми однаково прагнемо щастя. Коли ми діємо зі співчуттям, то визнаємо, що всі ми є частиною більшого цілого і що щастя й страждання інших тісно пов'язані з нашим власним щастям та стражданням. Це усвідомлення зміцнює в нас почуття єдності. Воно руйнує відчуття відчуженості та ізоляції, які дуже часто спричиняють страждання. У світі, в якому так часто відчувається розʼєднаність, дієве співчуття є потужною силою, яка нагадує нам, що всі ми тут разом і що, підтримуючи одне одного, ми можемо створити більш гармонійний світ.
Шляхи втілення дієвого співчуття
Щедрість
Щедрість – перший з шести далекосяжних станів ума – є одним з найкращих способів практикувати дієве співчуття. Щедрість може приймати різні форми: наприклад, ми можемо запропонувати матеріальну підтримку тим, хто цього потребує (якщо маємо таку можливість). Ми також можемо ділитися своїм часом і енергією у найрізноманітніші способи. У буддизмі дарування має цінність не лише для того, хто отримує, але й того, хто віддає. Коли ми віддаємо з чистим і радісним серцем, а особливо, якщо ми можемо віддавати без сподівання отримати щось натомість, ми відпускаємо власні бажання і відкриваємося для радості безсамості.
Надання емоційної підтримки
Можливо, ви помічали, що коли хтось переживає важкі часи, йому зазвичай не потрібні поради – йому просто потрібен хтось поруч. Іноді найбільш співчутливе, що ми можемо зробити, – це просто побути поруч. Якщо ми надамо емоційну підтримку (скажемо добрі слова, обіймемо або просто вислухаємо без осуду), це може заспокоїти й принести величезне полегшення. Такий різновид співчуття не вимагає "широких жестів"; зазвичай, саме маленькі добрі вчинки мають найбільше значення. Перебуваючи поруч з іншими у важкі для них часи, ми показуємо, що нам не байдуже і що вони не самотні.
Волонтерство в спільноті
Волонтерство – це ще один спосіб втілити співчуття в дію. У багатьох місцях для цього є різні можливості: наприклад, можна допомагати з прибиранням або приготуванням їжі. Волонтерство дозволяє нам зробити безпосередній внесок у добробут інших, а також дає нам сильне відчуття наповненості життя сенсом. Присвячуючи свій час та енергію допомозі іншим, ми можемо розвивати терпіння і співчуття. Усвідомлюючи, що ми не є центром всесвіту і що всі мають певні труднощі, ми також розвиваємо смирення. Це зміцнює наш співчутливий ум.
Захист соціальної справедливості
Дієве співчуття також може набувати форми захисту соціальної справедливості. Це означає відстоювання прав та гідності всіх істот, боротьбу з несправедливістю й роботу над створенням більш рівноправного і співчутливого суспільства. Ми можемо робити це через збільшення усвідомленості, підтримку політичних змін, участь у мирних акціях або пожертви організаціям, які цим займаються. Захист справедливості є складним завданням, але це потужний спосіб втілення співчуття в життя, оскільки через такі дії ми зазвичай зосереджуємося на найбільш незахищених верствах суспільства. Це означає, що ми готові докласти зусиль, щоб допомогти тим, хто страждає.
Переваги дієвого співчуття
Коли діємо зі співчуттям, ми не лише допомагаємо іншим – це стає джерелом щастя і осмисленого життя для нас самих. Тільки уявіть собі радість від усвідомлення того, що ви дійсно полегшили чийсь тягар, нехай навіть і на дещицю. Ця радість не є скороминущою, як задоволення від мирських матеріальних благ – це глибоке й стійке довготривале щастя. І для цього зовсім не потрібні гроші, тому долучитися може кожен з нас. Ба більше, кожен акт милосердя зміцнює в нашому умі звичку до співчуття. Згодом діяти зі співчуттям у будь-якій ситуації чи з будь-якою людиною може стати нашою природною звичкою.
Можна сказати, що для тих, хто бажає практикувати буддизм, співчуття – це, мабуть, найдорогоцінніший супутник. За допомогою співчуття ми можемо усунути всі перешкоди, які заважають нам відчувати зв’язок з іншими істотами. І, як постійно нагадує Його Святість Далай-лама, ми, люди, є соціальними тваринами, і саме завдяки зв'язку з іншими ми можемо мати по-справжньому щасливе й осмислене життя.
Висновок
Дієве співчуття – це серце буддійської практики; і світ зараз відчайдушно потребує цього. Воно перетворює прекрасні співчутливі наміри, які ми виношуємо в умі, на реальні дії, спрямовані на полегшення страждань і створення кращого світу. Долучаючись до співчутливої діяльності (у будь-який зі згаданих вище способів, а також у безліч інших), ми не лише допомагаємо тим, хто цього потребує, але й просуваємося на шляху до просвітлення.