Сенс загальнолюдської етики
Яке походження та сенс терміну "універсальна етика" або "загальнолюдська етика"? "Універсальна" в даному випадку означає, що будь-хто може прийняти і слідувати їй, як нерелігійні люди, так і релігійні. Незалежно від того, чи є людина індуїстом, мусульманином, християнином, буддистом, іудеєм, джайністом чи кимось іншим, ці цінності можуть бути прийнятними та мати сенс. Попри рівень освіченості чи наявність наукового ступеня – кожен може прийняти ці цінності й усвідомити, що для власного внутрішнього щастя критично важливо слідувати їм. Це що стосується терміну "загальнолюдський" або "універсальний". "Етика" – це спосіб поведінки, дотримання якого робить людину щасливою і сприяє щастю інших. Люди в спільноті почуваються щасливіше, а ви набуваєтесь щастям. Поєднання цих двох складових і є універсальною етикою.
Людина є частиною цілого, яке ми називаємо всесвітом; частиною, обмеженою в часі та просторі. Вона відчуває та сприймає себе, свої думки й почуття як щось відокремлене, що є своєрідною оптичною ілюзією її свідомості. Ця ілюзія є для нас своєрідною в'язницею, яка обмежує та прив’язує нас до власних бажань і невеликого кола найближчих людей. Нашим завданням має бути звільнитися з цієї в'язниці завдяки розширенню кола співчуття на всіх живих істот і природи в усій її красі. – Альберт Ейнштейн
Ейнштейн стверджує , що всі проблеми, з якими ми стикаємося, пов'язані з нашим дуже вузьким мисленням ув'язненого "я", з тим, що ми думаємо лише про себе та невелике внутрішнє коло близьких істот, забуваючи про решту всесвіту. Він каже, що ця прив'язаність до вузького кола є лише ілюзією. Чому? Тому що ми всі взаємопов'язані. Як ми можемо вийти з цієї в'язниці? Він каже, що ми повинні розширити коло співчуття, включивши в нього інших, і якщо інші розширять своє коло співчуття по відношенню до нас, то всі ми будемо щасливі. Він закликає саме до цього.
Навіщо тренуватися в етиці?
Етика – це вчинки, які здійснюються з чистою совістю і ведуть до більшої гармонії, миру й щастя як для окремої людини, так і суспільства в цілому. Незалежно від того, чи зазнає людина щастя чи нещастя, ми можемо розглядати це як результат наших дій, які за своєю природою відповідають тому, чого ми прагнемо. Всі наші дії зумовлені нашими думками та емоціями. Неетичні думки породжують дії, які, в свою чергу, призводять до небажаних результатів, які ми бачимо навколо в усьому світі сьогодні. Це відбувається через те, що ми не розуміємо належного причинно-наслідкового зв'язку між цими трьома складовими:
- думки та емоції;
- наші дії;
- наслідки у вигляді щастя чи болю.
Можливо ми прагнемо щастя, але, керуючись певними думками, ми залучаємося до дій, які лише породжують біль і страждання. Тому ми потребуємо належних знань про те, що таке свідомість, що таке думки та емоції, і, нарешті, знань про те, як саме ці думки та різні типи свідомості скеровують наші дії і приводять до певного конкретного результату. Тоді в нас буде достатньо мудрості, щоби плекати типи свідомості, які сприяють діям, що призводять до бажаних результатів, і відмовлятися від типів свідомості, які несуть причини шкідливих для нас дій і їхніх наслідків . Ось чим є етика, і всі принципи етики наповнені співчуттям.
Отже, ми розуміємо – те, що породжує щастя й нещастя, – це наш ум. Багато також залежить від емоцій та емоційних факторів, які нас направляють та супроводжують. Емоції направляють потік наших думок, а наші думки керують нашими діями. Емоції, які спричиняють наше щастя, є "позитивними емоціями". В рамках загальнолюдської універсальної концепції немає сенсу говорити про "смертний гріх" чи будь-які інші схожі терміни, бо вони працюють не для всіх. А от що універсально, так це те, що позитивні емоції породжують справжнє щастя, а деструктивні емоції породжують нещастя й страждання. Нам треба вивчати це як частину мапи ума; треба навчати людей користуватися саме такою мапою.
Викладання універсальної етики у системі шкільної освіти
Як зробити так, щоб люди захопилися викладанням того, що є значущим для кожного окремо та суспільства в цілому? Є люди, чия етика ґрунтується на почутті богобоязливості. Є ті, хто не вірить у Бога, але вірить у карму, вважаючи, щочерез карму і через свою віру вони повинні бути обережними і поводитися добре. Але є й ті, хто не вірить ані в Бога, ані в карму. Без концепції Бога і карми, як ми можемо переконати людей, що етика – це те, що має сенс прийняти? Для цього Його Святість Далай-лама запропонував ці три пункти:
- спільний досвід;
- здоровий глузд;
- наукові здобутки.
Виходячи з цього, Його Святість запропонував три кроки для викладання універсальної етики в сучасній системі освіти.
Прикладом викладання, основаного на спільному досвіді , є той факт, що, незалежно від того, віряни ми чи ні, всіх нас в дитинстві годували груддю наші матері. Це спільний досвід, який не має жодної релігійності чи філософії за ним, – чиста любов і турбота, яку ми отримуємо від наших матерів. Ця любов і турбота дає мамі та дитині таку глибоку довіру одне до одного, що все інше перестає мати значення. Руйнівні емоції зникають, і весь хаос світу також зникає. Залишаються тільки любов і турбота. Тероризм, гендерна дискримінація, прірва між багатими і бідними існують тільки через брак любові та турботи між людьми.
Здоровий глузд – це коли ми бачимо, що більш люблячі люди мають більше друзів, усюди відчувають себе як вдома і сприймають інших як братів та сестер. Коли ми не відчуваємо цієї любові та турботи до інших, то навіть у власному домі ми не почуватимемося як вдома. Навіть рідних братів і сестер ми починаємо сприймати як ворогів. Нам треба пересвідчитись та бути переконаними, що з точки зору здорового глузду, любов і турбота є основою універсальної етики.
Нарешті, як приклад наукових досліджень можна згадати експерименти, в яких малят мавп забирають від матерів, і протягом свого дитинства вони не відчувають материнської турботи. Потім, коли виростають, вони стають дуже агресивними. Вони не вміють гратися з іншими, а лише захищаються й б’ються. Натомість ті, хто залишився з матір'ю, стають щасливими й грайливими.
Виходячи з цих трьох концепцій, Його Святість стверджує, що справжні любов і турбота є опорою загальнолюдської етики і тим, що слід культивувати кожному.
"Буття людиною" як універсальна ідентичність
Однією з перешкод для впровадження універсальної етики є наша ідентичність. Коли ми відчуваємо: "Я тибетець, я китаєць, я буддист, я індуїст", – як тільки з'являється така прив'язаність до власної ідентичності, – неминуче виникає відраза до інших. Це величезний виклик і дуже серйозне питання.
Одна людина може мати сотні різних ідентичностей. Наприклад, я можу сказати, що я чоловік, і на цій основі виникає чоловічий шовінізм. На основі чоловічого шовінізму виникає фемінізм. Якщо я вважаю себе буддистом, то інша людина – небуддист. Якщо я індуїст чи мусульманин, то інша людина – неіндуїст чи немусульманин. Якщо людина не є високорозвиненою, існує небезпека або тенденція триматися за менш значущу ідентичність як за найбільш значущу. Фундаменталізм і радикалізм виникають через чіпляння за незначні ідентичності як за головну.
Чому б нам усім просто не ідентифікувати себе як людей? Якби прилетіли інопланетяни і почали стріляти в нас, кажучи, що це тому, що ми з планети Земля, тоді б ми всі усвідомили глибше ідентичність "людина", що дозволило б нам об’єднатися. Чому ми повинні чекати зовнішніх подій, які дозволять сформувати нашу загальнолюдську ідентичність? Чому б нам не сформувати нашу власну ідентичність зараз? Яка ідентичність робить і нас, і світ щасливішими? Усвідомлення та ідентифікація себе як людини, створює для нас можливість бути щасливішими і почати сприймати усіх як в усіх своїх братів і сестер.