Намисто коштовностей бодгісаттв

Я вклоняюся великому співчуттю. Вклоняюся величним вчителям. Вклоняюся буддам – тим, хто гідні віри.

(1) Нехай позбудуся всіх вагань нерішучості та ціную щиросердну відданість своїй практиці. Нехай повністю позбудуся сонливості, затуманення ума та лінощів і завжди наполегливо докладатиму зусиль.

(2) Нехай завжди охороняю брами своїх чуттів пам’ятанням, пильністю та турботою. Відтак, нехай постійно перевіряю потік свого ума, тричі вдень і тричі вночі.

(3) Нехай визнаю свої власні недоліки й не шукаю помилок в інших. Нехай приховую свої добрі якості й висвітлюю добрі  якості інших.

(4) Нехай позбудуся (бажання) матеріальних благ і почестей і назавжди позбудуся (бажання) прибутку й слави. Нехай матиму мало бажань, буду вдоволеним і виявлятиму вдячність за зроблені добрі вчинки.

(5) Нехай медитую на любові та співчутті й стабілізую свою мету бодгічітти. Тож нехай я полишу десять руйнівних дій, завжди буду стабільним і маю віру в істину.

(6) Нехай подолаю гнів і гордість і буду скромним у поведінці. Відтак, нехай я полишу нечесні способи життя і зароблятиму на прожиток способом, що у злагоді з Дгармою.

(7) Нехай позбудуся всіх матеріальних тягарів і вберуся в коштовності ар'їв. Тож нехай я полишу всі метушливі справи й житиму в усамітненні.

(8) Нехай полишу пусті слова і завжди стримуватиму свою мову. Тож, коли побачу величного вчителя або вченого майстра, нехай я з повагою запропоную своє служіння.

(9) Щодо осіб, що мають око Дгарми та обмежених істот-початківців, нехай я розвину сприйняття їх як своїх учителів.

(10) Коли бачу обмежених істот, нехай я розвину сприйняття їх як моїх батька, матері, дитини чи онука. Тож нехай позбудуся облудливих друзів і довірюся духовним друзям.

(11) Нехай позбудуся ворожості й неспокійних ментальних станів і буду щасливим усюди. Тож нехай я позбудуся всього, до чого прив'язаний, і житиму без прив'язаностей.

(12) Із прив'язаністю я не досягну навіть щасливого перенародження і навіть занапащу своє життя звільнення. Тож, хай би де бачив засоби Дгарми (що приносять) щастя, нехай я завжди докладаю зусиль до них.

(13) Хай би що взявся робити, нехай я спочатку досягну саме цього. Так все буде виконано добре; інакше не вийде нічого.

(14) Поки все ще дію негативно і не маю радості, коли виникає почуття зверхності з будь-якого приводу, нехай я вгамую свою гордість і згадаю настанови мого найвищого вчителя.

(15) А коли виникає почуття зневіри, нехай я вихвалятиму велич ума і медитуватиму на порожнечу обох (станів).

(16) Коли в будь-якій ситуації виникає об'єкт прихильності або ворожості, нехай я сприймаю його як ілюзію або проєкцію; коли чую неприємні слова, нехай сприймаю їх як відлуння; і коли моєму тілу завдається шкода, нехай я сприймаю це як (наслідки) моєї попередньої карми.

(17) Нехай наважуся жити у віддаленому місці, за межами (будь-якого міста), і, наче туша мертвого звіра, сховюся в усамітненні й житиму без прив'язаностей.

(18) (Там) нехай я завжди перебуватиму стабільно у своїй буддовій постаті, і коли виникає відчуття лінощів або виснаження, нехай я перелічую свої недоліки й згадую сутнісні аспекти поведінки, що приборкує.

(19) Якщо ж навіть побачу інших, нехай говоритиму спокійно, лагідно й щиро, позбудуся будь-якої похмурості або закритості у виразі обличчя й завжди посміхатимуся.

(20) А якщо бачу інших постійно, нехай я не буду скупим, а радію можливості дарування й позбудуся заздрості.

(21) Щоб оберігати уми інших, нехай я позбудуся всіх суперечок і завжди маю витривале терпіння.

(22) Нехай я не буду ані підлесливим, ані мінливим у дружбі, а завжди залишатимуся вірним. Нехай ніколи не ображаю інших і зберігатиму шанобливе ставлення. Тоді, передаючи настанови іншим, нехай я матиму співчуття і бажання допомогти.

(23) Нехай ніколи не заперечую Дгарму і, спрямувавши свій намір на те, чим палко захоплююся, нехай докладаю зусиль, щоб розділити свої дні й ночі (що минають) через брами десяти діянь Дгарми.

(24) Нехай присвячую великому неперевершеному просвітленню всі конструктивні вчинки, накопичені протягом трьох часів, і поширюю свою позитивну силу на всіх обмежених істот. Тож нехай я завжди промовляю велику молитву практики в семи частинах.

(25) Діючи таким чином, нехай я довершу дві мережі позитивної сили та глибокого усвідомлення, а також вичерпаю свої два затьмарення. Відтак, надаючи сенсу здобуттю людського тіла, нехай досягну неперевершеного просвітлення.

(26) Коштовність віри у факти, коштовність етичної самодисципліни, коштовність щедрості, коштовність слухання, коштовність турботи про те, як мої дії відбиваються на інших, і моральної гідності, а також коштовність розпізнавального усвідомлення – разом їх сім.

(27) Ці священні коштовності – це сім коштовностей, які ніколи не вичерпаються. Про них не можна згадувати перед напівлюдьми.

(28) Коли я серед багатьох, нехай пильную свою мову; коли залишаюся наодинці, нехай пильную свій ум.