Страх: як впоратися з турбуючими емоціями

Страх – це фізичне та емоційне занепокоєння, яке ми відчуваємо з приводу чогось (відомого або невідомого), що, як нам здається, ми не в змозі контролювати, впоратися або довести до бажаного результату. Ми хочемо позбутися того, чого боїмося, і тому виникає сильна відраза. Навіть якщо страх є загальною тривогою, без конкретного об'єкта страху, все одно є сильне бажання позбутися невизначеного "чогось".

Страх – це не гнів. Але, подібно до гніву, він призводить до перебільшення негативних якостей об'єкта, якого ми боїмося, і перебільшення відчуття свого "я". Страх додає до гніву ментальний фактор розрізнення того, що ми не можемо контролювати ситуацію або впоратися з нею. Тоді ми звертаємо увагу на те, чого боїмося, і на себе з точки зору цього способу розрізнення. Таке розрізнення і звертання уваги може бути точним або неточним.

Страх завжди супроводжується невіданням (неусвідомленням, плутаниною) стосовно якогось факту дійсності: або ми не знаємо власне факту, або наше знання є хибним і суперечить дійсності. Розгляньмо шість можливих варіацій.

(1) Коли ми боїмося, що не зможемо контролювати ситуацію або впоратися з нею, наш страх може супроводжуватися невіданням причин і наслідків, а також природи існування речей. Коли ми зі страхом звертаємо увагу на себе і на те, що здається нам страшним, об'єктами концептуалізації можуть бути:

• Реально існуюче "я": хтось, хто тільки своєю силою мусить контролювати все (як приклад, щоб наша дитина не постраждала).
• Реально існуюча "річ": щось, що існує саме по собі і не залежить ні від чого іншого. Ми мусимо бути здатні контролювати це "щось" лише власними зусиллями, але не можемо цього зробити через якусь нашу особисту неспроможність чи неадекватність.

Це неможливі способи існування і неможливі способи функціонування причинно-наслідкових зв’язків.

(2) Коли ми боїмося, що не зможемо впоратися з ситуацією, супутнє неусвідомлення може мати природу ума і непостійності. Ми боїмося, що не зможемо впоратися зі своїми емоціями або втратою близької людини, не усвідомлюючи, що наші переживання болю і смутку – це лише з’яви, які виникають, і які ми пізнаємо. Вони непостійні і пройдуть, як зубний біль на прийомі у стоматолога.

(3) Наш страх нездатності впоратися з ситуацією може бути страхом, що ми не можемо впоратися самостійно. Він також може бути пов'язаний зі страхом самотності. Ми думаємо, що можемо знайти когось, хто може полегшити ситуацію. Об'єктами концептуалізації  тут є:

• Реально існуюче "я": хтось некомпетентний, неадекватний, недостатньо хороший, хто ніколи нічому не навчиться.
• Реально існуючий "хтось інший": хтось кращий за мене і хто може мене врятувати.

Це ще одна форма невідання того, як існуємо ми та інші, а також невідання причин і наслідків. Можливо, зараз ми не маємо достатніх знань, щоби впоратися з чимось, наприклад, з поломкою нашого автомобіля, а хтось інший може мати ці знання і допомогти нам. Однак це не означає, що ми не зможемо навчитися цьому, покладаючись на причинно-наслідкові зв’язки.

(4) Коли ми когось боїмося, наприклад, роботодавця, ми не усвідомлюємо його умовної природи. Наші роботодавці – люди, що мають такі самі почуття, як і ми. Вони хочуть бути щасливими і не хочуть бути нещасними; хочуть, щоб їх любили і не хочуть, щоб їх не любили. У них є життя за межами офісу, і це впливає на їхній настрій. Якщо ми зможемо спілкуватися з нашими роботодавцями по-людськи (не забуваючи про свої посади), ми будемо менше боятися.

(5) Так само, коли ми боїмося змій чи комах, ми також не усвідомлюємо, що вон – такі ж живі істоти, як і ми самі, і хочуть бути щасливими, а не нещасними. Ми можемо не сприймати їх як прояв індивідуального ментального континууму, який не має невід'ємної ідентичності як той чи інший вид – якщо розглядати це з буддійської точки зору. Можливо, ми навіть не усвідомлюємо, що вони могли бути нашими матерями в попередніх життях.

(6) Коли ми боїмося невдач чи хвороб, ми не усвідомлюємо своєї умовної природи обмежених сансаричних істот. Ми не досконалі, і,  звісно, іноді помиляємось, зазнаємо невдач чи хворіємо. "Чого ви очікуєте від сансари?".

З буддійської точки зору, відчувати себе в безпеці не означає, що ми:

• Звертаємося до всемогутньої істоти, яка захистить нас – адже всемогутність неможлива.
• Догождаємо такій істоті, приносимо жертву або робимо офіру, щоб отримати захист чи допомогу (якщо якась могутня істота все ж таки може допомогти нам якимось чином). 
• Самі стаємо всемогутніми.

Щоб відчувати себе в безпеці, нам потрібно послідовно виконати наступне:

1. Знати, чого ми боїмося, і розпізнати плутанину і невідання, що лежать в основі цього.
2. Мати реалістичне уявлення про те, що означає справлятися з нашим страхом, особливо в сенсі позбавлення від плутанини на глибинному рівні.
3. Оцінити свою здатність впоратися з тим, чого ми боїмося, як в даний момент, так і в довгостроковій перспективі.  Ми не недооцінюємо і не переоцінюємо себе, а приймаємо себе на нинішньому етапі розвитку.
4. Зробити те, що ми можемо зробити зараз: якщо ми це робимо, радіти; а якщо не робимо – вирішити зробити це в міру наших нинішніх можливостей, а згодом дійсно спробувати зробити це.
5. Якщо ми не можемо повністю впоратися з цим зараз, знати, як розвиватися до рівня, коли ми зможемо повністю з цим впоратися.
6. Прагнути і намагатися досягти цієї стадії розвитку.
7. Відчувати, що ми йдемо в надійому напрямку.

Вищеописані сім кроків описують те, що буддизм називає "прийняття надійного напрямку" (прийняття прихистку). Це не пасивний, а активний стан, коли ми обираємо надійнийй напрямок у своєму житті – напрямок роботи над тим, щоб реалістично позбутися своїх страхів. Отже, ми відчуваємо себе в безпеці і захищеними, тому що знаємо, що йдемо в позитивному і правильному напрямку в житті, який дозволить нам з часом позбутися всіх проблем і труднощів.

Ми маємо пам'ятати:

• Все, що відбувається з нашими близькими або з нами, є визріванням неосяжної мережі індивідуальних кармічних сил, а також історичних, соціальних та економічних сил. Нещасні випадки та інші небажані речі траплятимуться, і ми не можемо захистити наших близьких від них, якими б обережними ми не були і скільки б не радили їм бути обережними. Все, що ми можемо зробити, це спробувати дати слушну пораду і побажати їм добра.
• Щоби впоратись зі страхом, нам потрібне неконцептуальне пізнання пустотності. Бути повністю зануреним в стан пустотності, однак, не означає сховати голову в пісок. Це не втеча від страху, а метод усунення невідання та плутанини, які призводять до дозрівання карми в небажані явища, що викликають у нас страх.
• Працюючи з неконцептуальним пізнанням пустотності, щоб очиститися від карми, ми все одно будемо переживати страх і стикатися з нещасними випадками аж до стадії звільнення від сансари (стану архата). Адже природа сансари така, що в ній постійно є злети і падіння. Прогрес не є лінійним; іноді справи йдуть добре, а іноді ні.
• Навіть коли ми досягнемо звільненого стану архата, з нами все одно траплятимуться нещасні випадки і речі, яких ми не хочемо. Однак ми будемо переживати їх без болю і страждань і, оскільки ми звільнимося від усіх турбуючих емоцій і установок, – без страху. Лише на стадії архатства ми можемо повністю, на найглибшому рівні впоратися з усіма нашими страхами.
• Тільки коли ми досягаємо просвітлення, з нами більше не трапляються нещасні випадки чи щось небажане. Тільки будда є безстрашним, коли проголошує:

• Осягнення ним/нею всіх добрих якостей і навичок.
• Досягення  ним/нею істинного припинення всіх затьмарень, що перешкоджають звільненню і просвітленню.
• Затьмарення, яких іншим потрібно позбутися, щоб досягти звільнення і просвітлення.
• Сили протидії, на які інші повинні покладатися, щоби позбутися затьмарень.

1. Впевніться, що ви рухаєтеся в безпечному напрямку життя, виконавши сім кроків, описаних вище.
2. В ситуації, яка викликає страх, наприклад, коли ми робимо тест на рак, уявіть собі найгірший сценарій розвитку подій. Уявіть, що тоді станеться, і як ми з цим впораємося. Це допомагає розвіяти страх перед невідомим.
3. Якщо перед вами стоїть задача, наприклад, вчасно дістатися до аеропорту, щоби встигнути на літак, підготуйте кілька варіантів її виконання, щоб у разі невдачі не опинитися перед страшним сценарієм відсутності іншого способу досягти мети.
4. Як вчив Шантідева, якщо є страшна ситуація і ми можемо щось вдіяти, то навіщо хвилюватися – ми просто робимо це. Якщо ж нічого не вдієш, то навіщо хвилюватися? Це не допоможе.
5. Оскільки на шляху до звільнення ми будемо відчувати страх і нещастя, нам потрібно пам’ятати, що наш ум глибокий і безмежний, як океан. Коли виникає страх або нещастя, просто дозвольте їм минути, як хвилі на поверхні океану. Хвиля не порушує спокій і тишу глибин океану.
6. Якщо ми накопичили достатньо позитивної кармічної сили (заслуг) завдяки нашим конструктивним діям, ми можемо бути впевнені, що отримаємо дорогоцінне людське народження в наступних життях. Найкращим захистом від страху є наша власна позитивна карма, хоча ми повинні пам'ятати, що сансара по своїй природі повна злетів і падінь.
7. У складних ситуаціях ми можемо замовити або виконати ритуал  прохання про допомогу захисника Дгарми або будди, наприклад, Тари або Будди Медицини. Це не якісь всемогутні істоти, які можуть нас врятувати. Ми прохаємо і відкриваємо себе для їхнього просвітленого впливу, щоб він сприяв дозріванню кармічних сил від наших доброчинних дій, які інакше могли б не дозріти. Більш надійний ефект їхній просвітлений вплив може стати обставиною для визрівання кармічних сил від наших минулих недоброчинних дій в дрібні незручності, замість визрівання в серйозні перешкоди, що заважають досягненню успіху. Так, замість лякатися труднощів, ми радіємо їм, як "випалюванню" негативних кармічних сил.
8. Впевніться у власній природі будди. У нас є базовий рівень глибокого усвідомлення, щоб розуміти складні і лячні ситуації (дзеркальне глибинне усвідомлення), розпізнавати закономірності (рівняльне глибинне усвідомлення), оцінювати неповторність ситуації (індивідуальне глибинне  усвідомлення) і знати, як діяти (що може включати усвідомлення того, що ми нічого не можемо зробити) (глибинне усвідомлення удійснення). Ми також маємо базовий рівень енергії, необхідний для того, щоб діяти.
9. Впевніться, що наявність природи будди означає, що в нас є основа для всіх добрих якостей, які є в нас в повному обсязі. У західних психологічних термінах ці якості можуть бути свідомими або несвідомими (ми можемо усвідомлювати їх або ні, і вони можуть бути розвинені  різною мірою). Часто ми проєктуємо несвідомі якості як "тінь". Оскільки несвідоме – це невідоме, напруга від того, що ми його не усвідомлюємо, проявляється як страх перед невідомим, а отже, страх перед нашими невідомими несвідомими якостями. Відтак, ми можемо ототожнювати себе з нашою свідомою інтелектуальною стороною й ігнорувати або заперечувати нашу невідому, несвідому, емоційно-чуттєву сторону. Ми можемо проєктувати емоційно-чуттєву сторону як тінь і боятися інших людей, які є дуже емоційними. Ми можемо боятися власної емоційної сторони і відчувати тривогу через те, що втрачаємо зв'язок зі своїми почуттями. Якщо ми ототожнюємо себе з нашою свідомою емоційно-чуттєвою стороною і заперечуємо нашу несвідому інтелектуальну сторону, ми можемо проєктувати інтелектуальну сторону як тінь і боятися інтелектуалів. Ми можемо боятися намагатися щось зрозуміти і відчувати тривогу через те, що ми інтелектуально неспроможні. Таким чином, нам потрібно визнати, що обидві сторони є повноцінними в нас, як аспекти нашої природи будди. Ми можемо візуалізувати обидві сторони, що обіймають одна одну, як пара, наче в тантричній візуалізації, і відчути, що ми самі є повноцінною парою, а не лише однією з її сторін.
10. Впевніться в ще одному аспекті нашої природи будди, а саме, що природа ума невідʼємно вільна від усіх страхів, і тому переживання страху – це лише швидкоплинне явище.
11. Впевніться в ще одному аспекті природи будди, а саме, що ми можемо надихатись іншими, щоб мати сміливість впоратися зі страшними ситуаціями.

Якщо ми пам'ятаємо про ці методи боротьби зі страхом, то коли нас переповнює страх, ми зможемо заспокоїтися і реалістично підійти до будь-якої ситуації, яка видається страшною.