Принципи поведінкової причини й наслідку становлять основу етичного життя та духовного розвитку в буддизмі. Конструктивні дії неминуче приносять щастя, а деструктивні ведуть до страждання; навіть найменші вчинки можуть мати величезні наслідки в майбутньому. Карма діє не як доля, нав’язана зовнішньою силою, а як природне розгортання спонукальних імпульсів, намірів і поведінки, накопичених у ментальному континуумі. Наміри й мотивація мають вирішальне значення, адже дії під впливом прив’язаності, ворожості та закритості ума створюють причини майбутніх проблем і незадоволення. Тому етична самодисципліна необхідна, щоб покращувати майбутній досвід і уникати страждань. Десять деструктивних дій тіла, мовлення й ума показують, як шкідливі моделі поведінки завдають шкоди й нам, й усім іншим, тоді як утримання від них створює основу для добробуту та духовного зростання. Упевненість у принципах карми розвивається завдяки аналізу, міркуванню та довірі до прозрінь просвітлених істот, які розуміють глибинні механізми реальності.