Одним із найбільших прозрінь Цонкапи було його розуміння порожнечі (пустотності) як взаємозалежного виникнення, а взаємозалежного виникнення як порожнечі. Порожнеча – це повна відсутність неможливих способів встановлення або доведення існування явищ. Зокрема, в контексті філософської системи прасанґіка-мадг'ямаки, порожнеча – це повна відсутність існування явищ, що встановлюється з їхнього власного боку. Існування чогось може бути встановлено лише через взаємозалежне виникнення.
Іншими словами, з поверхневого погляду, нестатичні (непостійні) явища виникають залежно від причин і умов та породжують наслідки. Ці два факти встановлюють або доводять, що такі явища існують. З найглибшої точки зору, єдине, що встановлює існування будь-якого явища, статичного або нестатичного, – це те, що воно є лише тим, на що посилаються слова й поняття, що його позначають. З боку будь-якого явища неможливо знайти нічого, що встановлює або доводить його існування.
Така взаємозалежність усіх явищ усуває крайність "етерналізму". Уявлення, що існування будь-якого явища може бути встановлено незалежно, з його власного боку, його власною силою, – це крайність з точки зору найглибшої істини. Той факт, що явища все ж таки виникають, усуває крайність "нігілізму". Уявлення, що нічого не існує і не функціонує взагалі, – це крайність з погляду поверхневої умовної істини.
Таким чином, навчаючи взаємозалежному виникненню, "Король розсудливих міркувань", Будда усунув два крайні хибні погляди щодо порожнечі й встановив дві істини про всі явища. Будда навіть підсумував Чотири благородні істини у своєму вченні про взаємозалежне виникнення. Сансара та сансаричні страждання (перша благородна істина) виникають залежно від неусвідомлення порожнечі (невідання, друга благородна істина), що детально описано в "дванадцяти ланках взаємозалежного виникнення". Досягнення істинного припинення сансари (третя благородна істина) виникає залежно від розуміння порожнечі (четверта благородна істина).
У своїй "Пошані взаємозалежному виникненню" Цонкапа поетично висловлює свою незмірну вдячність Будді за його доброту в навчанні взаємозалежного виникнення, яке має всі ці визначні якості.