Текст "Відкриття дверей у Дгарму: стисле пояснення суті численних колісниць Будди" видатного майстра XX століття Джам’янґа Кх’єнце Чок’ї Лодро (‘Jam-dbyangs mKhyen-brtse Chos-kyi blo-gros, 1893–1959) пропонує розлогий огляд вчень Будди, структурованих за численними колісницями, поворотами колеса Дгарми та лініями наступності, наголошуючи на тому, що всі вони є майстерними_ вправними засобами, спрямованими на припинення страждання. У тексті пояснені три повороти колеса Дгарми як поступові методи, за допомогою яких Будда відвертав істот від руйнівної поведінки, чіпляння за самосуще "я" та будь-яких поглядів самосущого існування. Текст окреслює процес, за якого вчення Будди спершу зберігалися в усній формі, потім були зібрані в Тріпітаку та згодом передані через палійський, китайський і тибетський канони. Три вищі тренування – етична самодисципліна, зосередження та розпізнавання (мудрість) – представлені як незамінний фундамент усіх буддійських шляхів. У тексті надається детальне пояснення сутри й тантри, де тантра описується як колісниця результату, що слугує репетицією самого просвітлення. Історичний розвиток буддизму в Тибеті простежується через періоди старих і нових перекладів та формування основних тибетських традицій. Особлива увага приділяється традиції Н’їнґма та її лініям усного передання, скарбів і чистого бачення, особливо в їхньому зв'язку з дзоґченом. Наостанок у тексті наголошується на важливості несектарного підходу.