Як ментальні континууми відтворюють самі себе

Континууми залишаються в тій самій категорії явищ

Розгляньмо природу континуумів, оскільки усвідомлення цього має вирішальне значення для розуміння буддійського вчення про перенародження.

Одна з головних характеристик континууму – він є послідовністю моментів певного явища певної категорії, і ця категорія не змінюється протягом усієї послідовності. Що це означає? Наприклад, це може бути континуум фізичного явища – іншими словами, континуум матерії та енергії. Насіння може перетворитися на дерево, потім на деревину, потім на стіл, потім на вогонь і тепло, потім на дим і попіл. Таким чином, континуум залишається в одній категорії явищ: це завжди послідовність моментів матерії та енергії в певній формі.

Втім, зауважте, що "перетворитися" тут не означає, що є якийсь істинно існуючий "згусток" матерії та енергії переходить з одного стану в інший. Тобто це не означає, що проходячи через перетворення, континуум залишається тим самим статичним субстратом, наче шматок глини, з якого знову і знову ліплять різні форми. Не можна сказати, що існують ті самі незмінні атоми чи незмінні субатомні частки, які просто міняються місцями, щоб утворити насіння, дерево, деревину, стіл, вогонь і попіл. Також не можна сказати, що всі ці різноманітні форми матерії та енергії є трансформаціями більшої статичної сутності – незмінної сукупності всієї енергії всесвіту. Памʼятаєте, ми говорили про образ послідовності кадрів фільму, що постійно змінюються? Ми завжди говоримо про послідовність моментів чогось, але це "щось" не є статичною сутністю, яка триває в часі. Будь ласка, поміркуйте про це. Це ключовий момент.

Подібний аналіз можна застосувати до послідовності моментів суб'єктивного індивідуального переживання досвіду. Спосіб переживання змінюється від моменту до моменту, трансформуючись у різні види, але залишаючись при цьому в тій самій категорії явищ: тим чи іншим способом переживання. Наприклад, зацікавленість чимось, скажімо, телевізійною програмою, може перетворитися в уважність до неї, а потім уважність може змінитися на роздратування, роздратування – на нудьгу, а нудьга – на втому, сонливість, сон, сновидіння і так далі. Спосіб переживання постійно змінюється, але завжди залишається в межах тієї самої категорії явищ. Переживання завжди залишається переживанням; хоча, як і у випадку з послідовністю моментів матерії та енергії, не існує статичної сутності, такої як "ум" або "свідомість", яка лежить в основі цього і приймає різні форми в різні моменти. Знову ж таки, згадаймо аналогію з фільмом.

Найважливіше, що незалежно від того, до якої категорії належить явище, послідовність моментів якого ми розглядаємо, ця категорія не змінюється і не може змінитися. Гнів не може перетворитися на стіл, а дерево не може перетворитися на гнів. Наступним моментом дерева не може бути гнів, бо це дві різні категорії явищ: матерія та енергія – з одного боку, і суб'єктивне переживання – з іншого.

Це насправді дуже глибокий аспект. Тут наголошується, що коли ми говоримо про ум, то маємо на увазі щось зовсім відмінне від фізичних речей. Це означає, що матерія та енергія не можуть перетворитися на переживання досвіду. Це дуже важливо, тому що більшість вчених вважають, що з’єднані сперматозоїд і яйцеклітина або різні біохімічні сполуки можуть перетворитися на життя. У буддизмі однозначно стверджується, що вони не перетворюються на життя. Це питання можна розглянути на макро- і мікрорівні.

Top