Не існує постійної ідентичності "я", що продовжується із життя в життя
Ґрунтуючись на попередніх пунктах аналізу, а також багатьох інших пунктах, які можна було б розглянути, ми поступово приходимо до прийняття того факту, що ми мали нескінченну кількість минулих життів, і на нас чекають нескінченні майбутні життя. Наші ментальні континууми не мали початку і не матимуть кінця. Тому, щоби досягти будь-якої з трьох цілей ламріму: кращих перенароджень, звільнення від перенароджень і просвітлення, ми маємо працювати над своїми ментальними континуумами. Так ми зможемо назавжди усунути оманливий аспект чотирьох благородних істин і культивувати очищувальний аспект, навіть якщо на це піде надзвичайно багато часу і безлік перенароджень.
Звісно, на грубому рівні у кожному з перенароджень і форма життя, і саме життя, а також і типи здібностей проявлені ментальною активністю, будуть різними. Наприклад, у формі черв'яка наша ментальна активність, очевидно, не буде такою ж потужною, як активність і можливості людського мозку. Різні типи звичок пов'язані з різними формами життя (наприклад, звичка махати хвостом як прояв радості тощо) формує карма. Іншими словами, на звички впливають типи поведінки й кармічні наслідки, що залишилися після цих дій. Отже, постійної ідентичності "я" не існує.
Ідентичність у цьому випадку – це ототожнення себе із певним життям, яке ми маємо. Це не те ж саме, що індивідуальність. Ми завжди зберігаємо свою індивідуальність, незалежно від того, яку життєву форму приймаємо: я не можу стати вами. Але не існує постійної ідентичності мексиканця, німця, людини, курки, чоловіка, жінки чи будь-кого іншого. Тому ми можемо перенародитися в будь-якій формі, залежно від нашої поведінки. Однак наша індивідуальна суб'єктивна ментальна діяльність буде продовжуватися.
Визнання важливості нашого дорогоцінного людського народження
Зараз ми маємо дорогоцінне людське життя. Ми не народились куркою. Ми не вмираємо з голоду. Більшість із нас не має тяжкої форми інвалідності. Нам доступне буддійське вчення, воно не є забороненим чи протизаконним. На початковому рівні ми практикуємо медитацію на дорогоцінне людське перенародження. Втім це має сенс лише за умови, що ми приймаємо факт існування безлічі інших варіантів того, ким ми могли б бути або що могли б переживати в цьому житті. Як казав один із моїх вчителів, Ґеше Нґаванґ Дарґ'є: враховуючи весь наш кармічний потенціал, найкращим для нас буде вважати, що зараз ми у короткій відпустці від нижчих світів, і час нашої відпустки спливає. Отже, в цій короткій відпустці ми не можемо просто гаяти час на фотографування людського світу. Ми повинні повною мірою скористатися цим надзвичайно дорогоцінним людським перенародженням.
Яка найбільша перевага людського народження? Це наш інтелект. Ми маємо розпізнавальне усвідомлення, що здатне розрізняти, які дії корисні, а яких краще уникати. Тільки людина наділена таким розпізнавальним усвідомленням. Смерть може прийти будь-якої миті, але якщо ми не переконані, що після смерті слідуватиме наступне життя, то для нас смерть означатиме кінець. Нічого страшного, все просто закінчилося. Якщо так, то усвідомлення смерті не є таким важливим.
Усвідомлення смерті та перенародження, яке за нею слідуватиме
Слід дуже серйозно поставитися до цієї неймовірної можливості мати дорогоцінне людське перенародження як і до того факту, що воно обов'язково закінчиться, навіть якщо ми не знаємо, коли саме. Після смерті все продовжиться, і питання в тому, а що ж далі? Якщо мислити з погляду безпочаткового і нескінченного ментального континууму, то час цього життя дуже й дуже короткий. Хоча вчені можуть змінювати свою думку кожні кілька років, та навіть якщо думати про тривалість життя Всесвіту з моменту Великого вибуху до його схлопування, час одного цього життя – крапля в океані. Воно таке коротке. Якщо міркувати раціонально, за цим дорогоцінним людським перенародженням слідуватиме набагато більше часу, ніж власне сам час цього життя. Тож тоді є сенс більше турбуватися про довший період часу після цього життя, ніж звертати увагу лише на це коротке життя. Звичайно, решта цього життя є частиною часу, що ще попереду, і ми також маємо приділяти їй певну увагу. Але весь сенс початкового рівня мотивації полягає в тому, щоб зосередити увагу й інтерес на майбутніх життях.
Я думаю, на цьому етапі ми починаємо цінувати Справжню Дгарму. Якщо ми справді переконані у перенародженні, то нам потрібно ставитися до цього серйозно. Якщо ми ставимося до цього серйозно, то цінність теперішнього людського життя надзвичайно зростає. Неймовірно, що ми маємо таку можливість і свободу працювати над покращенням свого стану. Якщо справді цінуємо це дорогоцінне людське перенародження, то до якого майбутнього ми будемо прагнути? Ми будемо прагнути мати більше таких життів.
Надійний напрямок як засіб досягнення кращих перенароджень
Якщо ми йдемо в надійному напрямку Будди, Дгарми і Санґхи, то ми йдемо в напрямку істинних припинень і істинних шляховказівних станів ума свого ментального континуума, яких ще не досягли. Проте, якщо рухатимемось у цьому напрямку, це захистить нас від гірших станів перенародження, до яких ми маємо острах. Ми зрозуміємо, що для того, щоб дійсно йти в цьому напрямку і досягти істинних припинень й істинних шляховказівних станів ума, нам потрібно отримувати дорогоцінне людське перенародження знову і знову. Швидше за все, в цьому житті ми не досягнемо істинних припинень і шляховказівних станів ума, тому ми повинні подбати про те, щоб і надалі здобувати дорогоцінне людське життя. Таким чином, ми зможемо просуватися все далі в надійному напрямку.
Досягнення стану ар'ї
У ламрімі сказано, що ми прагнемо до кращого перенародження у формі людини або бога. Та якщо дорогоцінне людське життя настільки важливе, чому наведено саме таке формулювання? Це пов'язано з дуже складним аспектом із тексту Майтреї під назвою "Дорогоцінна прикраса осягнення" (санскр. Abhisamayalamkara). У ньому наведено список із 20 санґх, де Санґха означає саме Ар'я Санґху (санскр. ārya). Існує багато рівнів ума, за допомогою яких ми можемо досягти істинних припинень із шляховказівним станом ума, що ми також називаємо "шляхом бачення". Шлях бачення ми досягаємо, коли набуваємо стану ума, що неконцептуально пізнає 16 аспектів чотирьох благородних істин. Іншими словами, ми можемо досягти стану ар'ї на багатьох різних рівнях зосередженого ума, і, таким чином, 20 санґх належать до 20 типів ар'їв, диференційованих відповідно до рівня зосередженого ума з неконцептуальним пізнанням.
Серед цих рівнів зосередження є різні дг'яни – надзвичайно просунуті рівні ментальної стабільності. Різні рівні відповідають різним рівням царств богів. Якщо ми прив'язуємося до будь-якого з цих станів ментальної стабільності, то перенароджуємося у відповідному божественному царстві, і в нас проявляються сильне інстинктивне бажання знову досягти такої ментальної стабільності. Отже, якщо ми перенародимося в одному з цих божественних царств, то теоретично в цьому царстві буде можливо розвинути такий рівень ментальної стабільності. Це дозволить нам досягти стану ар'ї, якщо ми розвинемо інші інстинкти за допомогою величезної кількості інших практик. Тому ми говоримо про прагнення до кращого перенародження людиною або богом. Це не просто тому, що боги чудово проводять час у постійному задоволенні!
Суть у тому, що коли думаємо про надійний напрямок, ми прагнемо досягти стану ар'ї і подальших станів. Ми прагнемо до істинних припинень та шляховказівних станів ума, і оскільки теоретично цього можна досягти, перенародившись у світі богів, цей рівень буття також включений в ламрім. Однак насправді ми прагнемо до дорогоцінного людського перенародження, бо саме воно найкраще й найсприятливіше для досягнення стану ар'ї. Тож у буддизмі прагнення до кращого перенародження – це зовсім не те саме, що небуддійська мета потрапити в рай чи на небеса. Буддійська мета полягає в тому, що ми зможемо продовжувати мати робочу основу, за допомогою якої зможемо досягти звільнення і просвітлення.
Карма: як уникнути деструктивної поведінки
Наступний крок – роздуматися, як же саме нам отримувати дорогоцінне людське перенародження в наступних життях? Це підводить нас до обговорення карми, тому що аби дійсно забезпечити дорогоцінні людські перенародження, нам потрібно утримуватися від деструктивних дій і натомість діяти конструктивно. Ми можемо дуже хотіти отримати дорогоцінні людські перенародження у майбутньому, але не хотіти припиняти діяти деструктивно! Отже, на цьому етапі нам потрібно здобути переконаність в тому, що деструктивна поведінка веде до нещастя, тоді як конструктивна поведінка приносить щастя.
Ви коли-небудь запитували себе, чому треба здобути таку переконаність? Тобто, якби ми були справді переконані, що деструктивні дії призводять до нещастя, горя й страждань для нас самих, то ми б не діяли деструктивно. Отже, очевидно, ми не переконані. Коли ми здобудемо таку впевненість, нам також потрібно буде зрозуміти механізм, через який щастя і нещастя дозрівають впродовж багатьох життів. Зазвичай між нашими деструктивними діями і ефектом дозрівання проходить довгий інтервал часу, що повертає нас до теми нескінченного ментального континууму.
Підсумок
Немає сумніву, що поки триває дорогоцінне людське перенародження, ми наділені свободами та можливостями. Ми розумні, маємо доступ до інформації й можемо вільно робити власний вибір. Однак це не триватиме вічно. Людське життя, яке ми маємо, схоже на приємну, але коротку відпустку, яка може обірватися в будь-яку хвилину.
Коли ми справді розуміємо, що помремо, але наш ментальний континуум продовжуватиметься, у нас немає іншого вибору, окрім думати про наше майбутнє життя. Більшість із нас так багато працює заради прийдешньої старості, тож чому б нам не подумати про майбутні перенародження?