Співчуття

Існують три емоційні стани, які нам потрібно розвивати як мотивацію для прийняття прихистку, руху в надійному напрямку. Зазвичай їх називають страх, віра або впевненість і співчуття. Головна задача полягає в тому, щоб навчитися поєднувати їх таким чином, щоб вони мали значення...

Коли ми перебуваємо у стані стресу або наш ум збентежений нав'язливими негативними думками, читання мантр є корисним (і без побічних ефектів) методом заспокоєння, стишення внутрішнього шуму і створення більш позитивного ментального та емоційного стану. У буддійській практиці...

Справжнє джерело щастя – це мислити, говорити і діяти доброчинно, зі співчуттям.

Співчуття є найбільш стійким, коли ґрунтується на природній близькості та любові між матір'ю та новонародженим дитям, а також на розумінні, що всі рівні у своєму бажанні бути щасливими.

Щоб знайти і реалізувати реалістичні шляхи подолання страждань, нам потрібно деконструювати хибні видимості і, таким чином, побачити реальність.

На основі неупередженості та цінування материнської любові ми розвиваємо любов і співчуття до всіх, а також бодгічітту – прагнення стати буддою, щоб якнайкраще допомагати всім істотам.

Чотири кроки для того, щоби збирати людей навколо себе і допомагати їм набувати зрілості.

Турбуючі емоції – це ті, що змушують нас втрачати спокій і самоконтроль.

Зречення – це рішучий намір звільнитися від власних страждань та їхніх причин. Коли ми спрямовуємо цей намір на інших, бажаючи їм звільнитися, – це співчуття.

Щоби досягти просвітлення і приносити користь усім іншим, ми повинні вважати всіх рівними й замість піклуватися тільки про себе, піклуватися про всіх інших. Це має бути нашою головною турботою.